Чудодійне джерело Головчинецького монастиря

За 5 км на схід від Меджибожа починається головчинецький ліс. На шосе, що проходить крізь нього, ліворуч є поворот до Головчинецького православного монастиря.

За переказами, у XVI столітті ченці-пустельники, зупинившись в цьому місці на березі Бугу, побудували землянки і маленьку дерев’яну церкву, та почали своє чернецьке життя й служіння Господові. Перекази підтверджують й перші документальні свідчення про Головчинецький православний монастир, які датуються 1540 роком. Подальша історія підготувала монастиреві чимало випробувань. Спочатку – польська унія, у роки якої монастирем володіли базиліани. Потім, наприкінці XVIII століття, обитель постраждала від пожежі. Але незабаром відродилась, й від 1795 року тут остаточно затвердилося православ’я, а наступне XIX століття стало воістину золотим століттям монастиря: зводилися храми, господарські будівлі, розширювалися земельні володіння…

У 1888 році монастир став жіночим, того ж року була споруджена Свято-Преображенська церква. Через двадцять років в розпорядженні монастиря було три храми, господарські будівлі, маслобойня, стайня. Працював навіть невеличкий цегельний завод! Жили тоді у стінах монастиря 10 черниць і 96 послушниць. Але встановлення радянської влади ледь не призвело до загибелі святині. У1923 році обитель відібрали у наречених Христових, й за наступні роки монастир почали знищувати – висадили у повітря храм Миколи Чудотворця і сорокаметрову дзвіницю, а у будівлях, що залишилися, розмістили інтернат для дітей-сиріт.

Лише в 1996 році церкві передали частину землі й споруд, що колись належали Преображенському монастирю. Так почалося його відродження… У 1999 році монастир знову почав діяти як жіночий.

Дзвіниця Головчинецького монастиря

Дзвіниця Головчинецького монастиря

Відома й шанована православним світом давня чудотворна ікона Святого Преподобного Онуфрія Великого, що зберігається у головному храмі монастиря. Дивом уціліло й дерев’яне розп’яття, виготовлене в 1908 році на святій горі Афон. Поруч з монастирем є також чудотворне джерело Святого Онуфрія. Відповідно до легенди, дуже давно одному ченцеві-пустельникові під час молитви з’явився святий Онуфрій із пророцтвом про те, що відтепер на цьому місці буде джерело, що подарує людям Боже благословення. Здавна прагнуть потрапити сюди люди в надії на порятунок від недуг. Кожного року, 25 червня, на день Преподобного Онуфрія, сюди приїжджають сотні віруючих, щоб почерпнути святої води, окропитися нею і помолитися Богу. Полюбляв сюди навідуватись і правити службу сам Предстоятель Української православної церкви Московського патріархату, митрополит Київський і Всієї України Володимир. Як відомо, предстоятель родом із сусіднього села Марківці, що буквально в пару кілометрах від Головчинець, але хрещений був саме в цій церкві.