Каліостро, ілюмінати та алхімія: яка таємниця пов’язує Остапківці з графом-авантюристом

Остапківці поблизу Городка на Хмельниччині могли б стати місцем дії історичного роману про таємні товариства, алхімію та пошуки філософського каменя. Із цим селом пов’язують легенду про Тадея Грабянку — шляхтича, містика та одного з керівників ілюмінатів, який нібито приймав у своєму маєтку знаменитого графа Алессандро Каліостро.

За переказами, гість прибув не сам: його супроводжували сотні іноземців, які начебто мали займатися алхімічними дослідами. Однак краєзнавець із Городка Дмитро Полюхович дослідив цю історію і дійшов висновку, що відомості про зустріч двох містиків на Поділлі не витримують перевірки фактами.

Хто такий граф Каліостро

Алессандро Каліостро — одна з найзагадковіших постатей європейської історії XVIII століття. Його справжнє ім’я, походження та біографія стали предметом численних суперечок. Він прославився як мандрівник, цілитель, езотерик і авантюрист, який умів привертати увагу аристократів та впливових людей.

Каліостро представляв себе знавцем таємних наук, проводив містичні ритуали й був пов’язаний із масонськими колами. Його ім’я асоціювали з алхімією, окультними практиками та пошуками прихованого знання. Водночас довкола нього виникало чимало скандалів, а частина сучасників вважала його шахраєм.

Його популярність була настільки великою, що історія Каліостро згодом стала основою для літературних творів, театральних постановок і численних легенд. Тож не дивно, що його ім’я з’явилося і в переказах, пов’язаних із Поділлям.

Тадей Грабянка — «король ілюмінатів» з Поділля

Інший герой цієї історії — Тадей Грабянка, шляхтич, містик і прихильник езотеричних учень. Він мав маєтки на Поділлі, зокрема в Остапківцях поблизу Городка, та був пов’язаний із рухом ілюмінатів.

У XVIII столітті ілюмінати об’єднували людей, зацікавлених у релігійно-філософських пошуках, містицизмі та таємних знаннях. Навколо таких товариств часто виникали чутки, а їхню діяльність обростали легенди про приховані ритуали й особливі посвяти.

Грабянка став однією з помітних постатей цього середовища. Його діяльність пов’язували з Авіньйоном у Франції, де сформувалася спільнота його однодумців. Саме звідси походить образ «короля ілюмінатів», який згодом закріпився за ним у популярних переказах.

З огляду на інтереси Грабянки та його зв’язки з містичними колами, історія про алхімічну лабораторію в Остапківцях видається правдоподібною на перший погляд. А якщо додати до неї ім’я Каліостро, виходить майже готовий сюжет для пригодницького роману.

Звідки взялася легенда про алхіміків в Остапківцях

Одним із джерел цієї історії стала праця польсько-українського історика Антонія Ролле, опублікована 1875 року. У біографічному нарисі про Тадея Грабянку він стверджував, що в 1780-х роках у маєтку шляхтича на Поділлі гостював Каліостро. За цією версією, графа приймали майже як короля, а до Остапківців прибуло близько трьохсот іноземців, які мали долучитися до алхімічних занять.

Саме цей сюжет і став основою для подальших переказів про Каліостро на Хмельниччині. З часом історія набула ще більшої популярності завдяки художнім творам, у яких реальні історичні постаті опинилися в центрі містичних пригод.

Проте, як з’ясував Дмитро Полюхович, у цій версії є суттєві суперечності — і з кількістю учасників товариства, і з датами перебування його головних героїв у різних місцях.

Чому історія не сходиться з датами

За словами Дмитра Полюховича, твердження про три сотні іноземців, які нібито прибули до Остапківців, не відповідає відомим даним про чисельність ілюмінатів. Коли Грабянка повернувся з Берліна на Поділля у 1779 році, його спільнота налічувала менш ніж десяток людей. Навіть у період найбільшої активності в Авіньйоні кількість її учасників, за наведеними краєзнавцем даними, не сягала й сотні.

Ще важливіша суперечність стосується хронології. Каліостро міг теоретично проїжджати неподалік Поділля у 1779 році, коли прямував до Петербурга. Але тоді, за дослідженням Полюховича, в маєтках Грабянки ще не було алхімічної лабораторії.

До алхімічних занять в Остапківцях Грабянка, ймовірно, долучився після другого повернення з Берліна — приблизно у 1784 році. На той час Каліостро вже не перебував на маршруті, який міг би привести його до Поділля.

Тобто дві частини легенди — можливий шлях Каліостро та діяльність Грабянки в Остапківцях — не збігаються в часі. Саме ця невідповідність стала одним із головних аргументів проти версії про їхні спільні алхімічні досліди.

Що кажуть біографи Грабянки

Сумніви щодо перебування Каліостро на Поділлі висловлювали й дослідники, які вивчали життя Тадея Грабянки. Серед них — польські біографи Юзеф Уєйський та Марія Данилевич-Зелінська. Зокрема, Уєйський у праці про Грабянку зазначав, що дорогою з Німеччини Каліостро вирушив до Петербурга безпосередньо з Мітави — нинішньої Єлгави в Латвії, де зупинявся у 1779 році.

Ця версія маршруту не підтверджує його перебування в Остапківцях. Тож історія про спільні досліди двох відомих містиків залишається легендою, а не встановленим історичним фактом.

Як літературний жарт перетворився на історичну версію

У цій історії є ще один несподіваний поворот. Дмитро Полюхович зізнався, що свого часу й сам повірив у версію про Каліостро та Грабянку, поширюючи її як достовірний історичний сюжет. За його словами, джерелом помилки став художній твір письменника Володимира Єшкілєва. Літературну вигадку про Грабянку, Каліостро, ілюмінатів та алхімію краєзнавець сприйняв як наукове відкриття.

Згодом з’ясувалося, що йшлося про мистецьку провокацію — своєрідний літературний жарт, а не спробу свідомо сфальсифікувати історію. Цей випадок став нагадуванням про те, як легко художній сюжет може перетворитися на нібито реальний факт, якщо його багаторазово повторювати без перевірки джерел.

Чи варто шукати алхімічну лабораторію в Остапківцях

Попри спростування легенди про Каліостро, історія Грабянки та його зв’язків із містичними товариствами залишається цікавою сторінкою минулого Поділля. Вона розповідає про європейські інтелектуальні течії XVIII століття, які виходили далеко за межі великих міст і сягали маєтків місцевої шляхти.

Остапківці поблизу Городка — це нагода подивитися на історію Хмельниччини не лише крізь призму замків, церков і традиційної архітектури, а й через маловідомі сюжети про філософські пошуки, таємні товариства та людей, які прагнули розгадати загадки світу.

Однак наразі немає підстав стверджувати, що граф Каліостро бував у цьому селі або проводив тут алхімічні досліди. Найцікавіше в цій історії — не підтвердження містичної легенди, а те, як вона виникла, поширилася і зрештою стала предметом краєзнавчого розслідування.

Більше про дослідження Дмитра Полюховича та історичні суперечності легенди — у матеріалі Поділля NEWS.