У Хмельницькому обласному музеї експонують унікальні книжкові знаки

Майже забутий жанр образотворчого мистецтва відроджують у Хмельницькому: в обласному літературному музеї презентували виставку книжкових знаків – екслібрисів – українських та подільських митців.

Екслібрис вважають доволі давнім явищем. Ще єгипетські фараони залишали своє ім’я на рукописах, однак найбільшого поширення книжковий знак набув уже у XV столітті. З часом зображення ставало більш вишуканим та унікальним. Так екслібрис міг містити візуальні метафори, символи, що стосувалися власника, його професії чи хобі. Цей унікальний знак, наче печатка, міститься на форзаці видання.

Відомий у Хмельницькому фотограф, колекціонер і громадський діяч Сергій Аніськов уже декілька років цікавиться екслібрисами. Він і сам розробляє їх для митців, маючи в арсеналі власний – у формі печатки. Знак можна відбивати на світлини фотографа, тим самим засвідчуючи приналежність роботи митцеві. За словами колекціонера, цінність таких книжкових знаків – дуже вагома. Знайти сучасні видання з екслібрисами складно. На державному рівні такі печатки припинили друкувати, проте обладнання є, а ідея не перестає жевріти в поціновувачів цього мистецтва.

“Щось нове – це добре забути старе, оскільки екслібриси застосовувались ще в XVI столітті на церковних книгах. Тоді вартість одного книжки, написаної від руки, прирівнювалась до вартості цілого стада корів”, – розповідає Сергій Аніськов.

Перша в місті виставка екслібрисів із різних приватних бібліотек зараз експонується в Хмельницькому обласному літературному музеї. Тут можна побачити близько сотні книжкових знаків українських, зокрема подільських митців, а також 20 збірок про це філігранне мистецтво. Є серед знаків і ті, які збирав Сергій. Печатки датовані 60-тими, 70-тими роками минулого століття. Також у музеї представлені екслібриси переселенця з Сєвєродонецька Бориса Романова, який виготовляє їх у техніці “Шевченкіана”.

Роздивитися унікальні книжкові знаки у Хмельницькому можуть всі охочі до кінця червня.

Детальніше дивіться у сюжеті Першого Подільського.