Завершують відновлення однієї з башт Кам’янець-Подільської фортеці, яка постраждала через буревій
У Кам’янець-Подільській фортеці триває відновлення Ласької башти, з якої зірвало дах внаслідок буревію. Споруда, збудована у XV столітті, витримала без даху понад три роки. Нині будівельні роботи на етапі завершення.
Про це розповіла директорка Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Тетяна Карпова, пише сайт “Є”.
Руйнівна сила стихії завдала чималої шкоди Кам’янець-Подільській фортеці ще у 2021 році. Зірвані дерев’яні конструкції даху вежі віднесло вітром на 25-30 метрів. Вони звалилися на крівлю пристінного корпусу, всередині якого – музей.
«У нас були лічені години, не кажу навіть про дні. Тому що дах проломився вже у пристінному корпусі і злива почала заливати представлені на виставці експонати. Ми рятували ці експонати, а потім встелили низ вежі від протікання і опадів. Самі ж стіни залишались відкритими. Оскільки це пам’ятка національного значення, почали готувати документацію, щоб отримати відповідні дозволи на проведення відновлювальних робіт», – розповідає Тетяна Карпова.
Ласька башта до буревію і після. Фото: @Posterrr та Alex Haiduk
Конструкція вежі пошкодила дах експозиційного корпусу, серпень 2021 року. Фото: Alex Haiduk
Того ж 2021 року музей-заповідник власним коштом робив протиаварійні роботи в експозиційному корпусі. Натомість роботи з відновлення Ласької вежі мав профінансувати Мінкульт. Утім, зі слів директорки музею-заповідника, процес експертиз-оцінок-погоджень затягувався. А далі сталося повномасштабне вторгнення.
«Коли почалася повномасштабна війна, питання реставрації об’єктів культурної спадщини відійшло на другий план. Деякі установи не працювали, було не до того. І лише восени 2022 року ми налагодили співпрацю із Міністерством культури. На той час, оскільки вежа не мала перекриття, через природні умови утворилися нові пошкодження. З’явилися вивали, замокало у підземеллі… А крім того, стосовно реставраційних робіт на об’єктах національної спадщини встановили нові вимоги. Тож створену у 2021 році проектно-кошторисну документацію довелося переробляти», – згадує Тетяна Карпова.
Відразу після пошкодження пристінного корпусу, в якому розташовувався музей, кинулись на порятунок експонатів. Фото: Alex Haiduk
Каже, процедура виготовлення та узаконення документації для ремонту неабияк бюрократизована. На узгодження усіх паперів знадобилося близько року. Погодили документацію у Міністерстві культури напочатку 2024. Далі торги. Підписання договору з переможцем. Підготовчі роботи.
Самі ж будівельні роботи стартували влітку 2024.
«Це був комплекс будівельних робіт. Як ззовні, так і всередині встановлювали риштування. Звозили необхідну техніку. Виготовили під замовлення ґонту зі спеціальної породи дерева, промочували його і висушували. Дерев’яні балки на перекриттях повинні були мати певний діаметр, перетин. Бруси були такі великі, що техніка не могла завезти відповідно, тож їх закочували у замок: це дійство навіть фотографували туристи», – розповідає директорка музею-заповідника.
Підготовчі роботи. Літо, 2024. Фото: Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
Етапи відновлення. Фото: Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник