(Українська) Аптека Деревоїда у Хмельницькому
Колись – аптека дворянина, нині – культурна спадщина. Аптека Деревоїда – це одна з найдавніших будівель Хмельницького, яка зберіглась у гарному стані. Пам’ятка, зведена у кінці XIX століття, колись була найкращою аптекою міста. Нині ж тут розмістились приватні заклади, а про історичне значення споруди багато хто не знає.
Людвіг Іванович Деревоїд (Дєрєвоєд), власник найкращої у місті аптеки, – постать, добре відома у Хмельницькому ще з ХІХ ст. Щоправда місто тоді називалося Проскуровом, а от вулиця, де розташовано аптечний заклад, дотепер має назву Проскурівська.
Деревоїд, заможний дворянин, якого майже 30 років поспіль обирали гласним міської думи, звів кам’яницю на Проскурівській, 13 у 1898 році на власні кошти. Цей будинок, де й була відкрита аптека, поміж інших будівель насамперед вирізнявся поверховістю. У підвальному приміщенні гостинно зустрічав відвідувачів винний «Рейнсковий погреб», на першому поверсі пахкотіла ароматами лікарських трав розкішна аптека, на другому та третьому винаймали квартири заїжджі. Четвертий поверх надбудували вже у ХХ ст. Тепер на будинку, що має особливу історичну цінність, встановлено QR-код, завдяки якому туристи можуть дізнатися про пам’ятку детальніше.
Варто зазначити, що правила утримання і порядок відкриття нових аптек на наших теренах в ті часи встановлював виданий в Російській імперії закон 1873 р. Відповідно до цього документа, на відкриття нової аптеки потрібна була згода власників місцевих аптечних закладів і дозвіл губернатора на основі подання місцевої медичної управи. У столицях губерній на одну аптеку мало припадати 12 тис. осіб і 30 тис. рецептів. У повітових містах одну аптеку можна було відкрити на 5 тис. населення, у сільській місцевості – на околицю радіусом 15 верст.
При тім, щоб заснувати аптеку, самих грошей було недостатньо. Власник аптечного закладу мав бути провізором, тобто закінчити дворічний університетський фармацевтичний курс. Або ж міг довірити керівництво аптекою іншому дипломованому провізорові. Будь-де аптеку також не відкривали. До аптекарських приміщень висувалися певні вимоги щодо площі, аптекарські магазини і аптеки диференціювали, оскільки у перших ліки тільки продавали, а в других – виготовляли і продавали. Приготування ліків в аптеці відбувалося згідно з фармакопеєю – спеціальним збірником стандартів і положень, які стосувалися якості медикаментів.
Ціну на виготовлені лікарські засоби встановлювали відповідно до аптекарської такси – офіційного документа з прописаною вартістю розцінок на медикаменти, тару та супутні витрати.
Зв’язували та скріплювали печаткою медичного відділення губернського правління рецептурну книгу, книгу ручного продажу та книгу запису отрут.
Отож, на початку 1870-х років Людвіг Деревоїд, попередньо здобувши відповідну освіту і звання провізора, відкриває у Проскурові власну аптеку. Розташував її у невеличкому одноповерховому будиночку на розі Олександрівської (нині вул. Проскурівська) і вузького провулка, що вів до єврейських кварталів (тепер район центрального ринку). За якийсь час завдяки відкритій аптеці провулок отримує нову офіційну назву – вулиця Аптекарська. Шкода, що містяни не зуміли зберегти її на згадку про історію розвитку аптекарської справи у Хмельницькому. Назва змінювалася ще двічі – на вул. Котовського у 1921 р. і на вул. Проскурівського підпілля у 2001-му.
Аж у 1890 р. Деревоїд нарешті домурував останню цеглину у новий триповерховий будинок, увесь перший поверх якого пристосував під аптеку. Провізор найбільше пишався новеньким, обладнаним за останнім словом науки і техніки кокторієм. Це спеціальне приміщення, де, дотримуючись прописаних правил, готували водяні витяжки (настої, відвари) та проводили інші технологічні операції, пов’язані з нагріванням.
Аптека мала лабораторію, сухий підвал, комору, лідник. В окремій «трав’яній кімнаті» висушували трави, квіти, коріння рослин, тобто заготовляли рослинну сировину.
Коли відвідувач заходив до аптеки Деревоїда, його люб’язно проводили в «рецептурну кімнату». Там можна було придбати або замовити потрібні медикаменти.
Протягом багатьох років аптечний заклад Деревоїда міг не боятися конкуренції з боку інших трьох аптек і десяти аптечних магазинів Проскурова, бо ж сучасне аптечне устаткування і багатофункціональність і, що також важливо, прихильність містян, залишали колег далеко позаду.
Більше того, дохід від успішної аптеки примножувався завдяки додатковому бізнесу власника – вільних кімнат горішніх поверхів, які він здавав в оренду або різним установам, або приватним особам. А сама кам’яниця Деревоїда як об’єкт нерухомості оцінювалася на 12 тис. карбованців – доволі солідну суму, як на той час.
У власності знаного аптекаря був ще один будинок на розі Аптекарської і Купецької вулиць (тепер вул. Подільська). На початку ХХ ст. приміщення винаймав Проскурівський повітовий З’їзд мирових суддів.
Усе майно Деревоїда після його смерті у 1909 р. успадкувала дружина Михайлина Гнатівна.
У 1921 році, з в становленням радянської влади, аптеку націоналізували, розповідає учений секретар Хмельницького обласного краєзнавчого музею Сергій Єсюнін. Родина Деревоїда виїхала за межі тодішнього радянського союзу, однак аптека працювала тут ще певний час під назвою Перша державна аптека. А вже після Другої світової війни у цій будівлі розмістилося Управління зв’язку, телеграфне і телефонне міжнародне відділення.
Будівлю і досі називають найкрасивішою в місті. Попри те, що будинок часто-густо змінював власників, його вигляд зберігся донині. Єдине, що у 1971 році добудували четвертий поверх.
Сьогодні у будинку є мінівиставка із залишками медичних атрибутів пана Деревоїда. Вона розташована в аптеці на першому поверсі.
Дивіться у сюжеті Першого Подільського
Фото
