(Українська) Садибний маєток Миколи Римського-Корсакова в Голоскові
Інформація про маєток, збудований у селі Голосків на Кам’янеччині, в літературних та архівних джерелах є обмеженою. Відомо, що у березні 1887 року колишні кріпаки-селяни заклали фундамент будинку з природнього каменю, видобутого поблизу в Пудловецькому кар’єрі. Подальша історія будівництва маєтку зовсім відсутня. Іншим джерелом, де згадується про будинок, є Подільські єпархіальні відомості за 1890 рік. З них дізнаємось, що будинок належав на цей час голові окружного суду М.В. Римському-Корсакову, що підтверджує вищевказану інформацію. Також згадується балкон, звідки можна було милуватися прекрасними видами на річку Смотрич і його живописними околицями.
За легендою, прототипом садиби стала стіна Зимового палацу в Петербурзі, за що господар повинен був відплачувати щорічними поклонами царю. А йти до государя Римський-Корсаков мав у залізних чоботях.
Царські реформи, а згодом селянські повстання, ріст гніву яких вилився в розграбування маєтків, не оминули Голосків. Далі Кам’янецький період та добу Української Народної Республіки висвітлює український поет Володимир Сосюра, коли він був вояком армії УНР. У романі «Третя рота» поет лаконічно згадує літо 1919 року: «Ми постояли ще в Цівківцях, у маєтку Римського-Корсакова». Незабаром у колишньому панському маєтку було відкрито семирічну школу, а у 1926 році відбувся перший випуск учнів. У цей час в школі навчалось 258 учнів.
В період Другої світової війни у будівлі деякий час перебували німецькі війська, школа не працювала. Після війни при школі було відкрито дитячий будинок для повних сиріт. У 1954 році відбувся перший післявоєнний випуск вихованців. Своєрідним центром культури виступала школа для місцевих жителів в радянський період: у трьох приміщеннях колишнього маєтку діяла бібліотека, у 1959 р. створено історичний музей, школою придбано духовий оркестр, в актовій залі школи в 1960-1970-і роки організовувалися вечори з освітніх дисциплін для селян та учнів.
Кілька історичних фото доповнюють скупу інформацію, що стосується загального вигляду садибного будинку Римського-Корсакова. Найдавніше фото, датоване 1931 роком, відображає фрагмент кам’яних сходів з двома відправними маршами на північному фасаді, що на сьогодні втрачені, котрі вели з великої зали маєтку через балкон і за словами жителів спускалися до самої річки. З нижнього приміщення у високому цокольному поверсі, що розміщене під залою також існував вихід у парк, зараз перероблений у вікно. На іншому фото повоєнного періоду зображено другий, великий балкон, що був влаштований зі східного боку будинку з неоготичним огородженням. Відомо, що був він розібраний в 1964-1965 роках, а у місці дверного прорізу згодом влаштовано віконне заповнення.
За останні десятиріччя, рятуючи садибний будинок від руйнувань, відбулися й інші втручання: замінено більшу частину дерев’яних віконних та шести дверних заповнень на металопластикові, замуровано два віконних прорізи головного входу та віконне заповнення круглої форми над ними замінено на квадратне, частково влаштована нова відмостка навколо будинку та демонтовано вхідні кам’яні сходи з огородженням і вазами, влаштовано газову котельню та замінено пічне опалення (2006 р.). У цей час на місці вікна на західному фасаді цокольного поверху влаштовано пам’ятну плиту з каменю, демонтовану зі стіни каплиці, на якій вирізьблено напис російською мовою «Николай Владимирович Римский-Корсаковъ родился 12 ноября 1835 года. скончался 18 марта 1900 года». Найімовірніше, що похований власник маєтку був у родинній каплиці неподалік у парку, до якої веде алея з вікових каштанів. Перед головним входом, на подвір’ї школи встановлено невелике погруддя Миколі Островському. Сім років тому у цокольному поверсі південно-східної частини будинку влаштовано туалети, проведено ремонт їдальні та деяких класів.
У 1958-1960 рр. у парку колишнього графського маєтку споруджено спортивно-оздоровчий табір Кам’янець-Подільського державного педінституту. У 1972 році розпорядженням ОВК №462-р створено охоронну територію парк «Голосківський» –пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення. Площа, яку займає парк, – 12,7 га: 9 га належить Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституту, 3,7 га – Голосківській середній школі І- ІІІ ступенів.
Володимир Тимофієнко у біографічному довіднику визначає, що автором проекту маєтку в с. Голоскові Каменецького повіту (1886 – 1887 pp.). є архітектор Баллог Мацей Йосифович (24.02.1854 – ?). На той час він працював міським архітектором у Кам’янці-Подільському. Збудована садиба у стилі історизм.
Згідно з критеріями автентичності Садибний будинок Римського-Корсакова побудований в стилі історизм наприкінці ХІХ ст. Об’єкт частково зазнав історичних нашарувань, про які вище зазначено та все ж зберіг об’ємно-просторове рішення. Значною мірою зберіг свою форму та матеріально-технічну структуру, збудований з каменю із місцевого кар’єру.
Маєток мав три поверхи, хоча це не одразу помітно, бо один з них майже підземний. У центрі знаходилася двоповерхова бальна зала, від якої відходили 2 крила. У палаці збереглася низка автентичних елементів інтер’єру, зокрема двері, аркові склепіння, сходи, підлога.
Разом з маєтком було закладено парк, на пагорбі – альтанку, а поблизу – конюшню. На одній композиційній осі північ-південь була збудована кам’яна каплиця.
Маєток відіграє важливу містобудівну роль, розташувавшись на узвишші одного з пагорбів населеного пункту, що спускається до річки Смотрич, серед парку, закладеного одночасно з будівлею садиби. Цей принцип побудови є характерним для маєтків на Поділлі у ХІХ ст.– на початку ХХ століть.
Історія населеного пункту переплітається з життям відомого українського і російського художника-кріпака Василя Тропініна. Власник садиби М. В. Римський-Корсаков, був визначним діячем нашого краю, одним із засновників Подільського єпархіального історико- статистичного Комітету та здійснював значну краєзнавчу роботу.
Історія садиби відобразилася в історичних подіях періоду 1917-1921 років в Україні.
З періодом існування у будинку школи, яка там перебуває до сьогодні, пов’язана доля визначних діячів радянсько-української освіти та культури. Улітку 1919 року у повітовому відділі народної освіти призначили вчителювати у Голосківську школу Микиту Павловича Годованця – українського радянського поета-байкаря. Історію його життя згодом дослідив колишній директор школи, філолог, журналіст Юхим Йосипович Альперин. У школі працювали вчителі, серед яких Микола Павлович Крачило, майбутній кандидат історичних наук, що викладав у школі географію, Олександр Трифонович Щур – історію і суспільствознавство, та багато інших видатних людей нашого регіону.
За матеріалами niazkamenec.org.ua, discover.ua
Фото
