(Українська) Палац у селі Кривчик
У селі Кривчик, що у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам’янець-Подільського району, знаходиться палац ІІ половини ХІХ століття, що, будучи домінантною складовою комплексу споруд садиби Крупенських, безсумнівно, можна вважати об’єктом культурної спадщини.
Саме село вперше згадується наприкінці XV ст. (1493 р.), що є не дивним для наших населених пунктів, під назвою Криве. На той час уже відбувся розподіл Подільського князівства між Польщею і Литвою, 1434 року на Західному Поділлі було запроваджено польський адміністративно-територіальний устрій і утворено Подільське воєводство з адміністративним центром у Кам’янці. Свою назву село, очевидно, отримало з огляду на «криву» течію річки Тернава, що кривилася серед мальовничих Медоборських гір. На одному з пагорбів збереглися рештки городища ранньо-залізного віку.
Останнім місцевим поміщиком був Михайло Єгорович Крупенський. Він володів лісами та полями, що оточували село навколо. А окрім власного господарства, у своєму підпорядкуванні мав ще винокурню і цегельний завод. На 1913 рік це вже був великий землевласник, який володіє землею і в інших селах, зокрема Трибухівці, Жванчику, а також на березі Дністра.
Садиба Крупенського знаходилась на пагорбі у мальовничому Кривчику серед старого і розлогого парку, більше схожого на ліс, на території більше 60 га. Двоповерховий палац з восьмигранною чотириповерховою вежею містить годинник, господарські споруди і сам парк. Усю будівлю можна назвати збудованою в історизмі, а вежа, то вже справжня псевдоготика.
Після революційних подій ХХ ст. власники покинули маєток і виїхали з країни. Радянська влада у приміщенні розташувала будинок піонерів, а згодом використовувала його як інтернет для сліпих. На початку німецької окупації сліпи продовжували тут утримуватись, але згодом, у 1943 році, 45 з них були вбиті в урочищі Солонинчик. Та могила відома нам і на сьогодні. З 1945 року розкішний палац слугував інтернатом для інвалідів війни на 160 місць. З 1978 року і до тепер тут перебуває психоневрологічний інтернат.
Навколо палацу розташовувався парк з фонтанами і штучне озеро. У наш час біля непрацюючого фонтану звели капличку. Неподалік палацу, на невеличкій горі Стінка знаходяться залишки трипільського поселення. На території зберігся флігель, конюшня та інші приміщення.
Сам палац значних перебудов не зазнав – лише надбудова над центральним входом. Внутрішнє оздоблення в неокласичному стилі ще гарно прослідковується. У північній частині будівлі була віднайдена кам’яна тесана плита з габаритними розмірами, майже 2 х 1 м., яка вмонтована в східній стіні колишньої веранди. Розділена плита на 16 рівних прямокутних частин, кожна з яких містить напис арабськими літерами. По правому боковому та верхньому краях плити прослідковується геометричний орнамент. Імовірно, плиту, яка містить 16 аятів (віршів) із ісламських сур (розділів) Корану, можна датувати кінцем XVIII – поч. ХІХ ст.
Попри те, що ще палац, як і саме село Кривчик, містить ще багато загадок, очевидним є наступне. Комплекс споруд садиби Крупенських вплинув на розвиток архітектури та містобудування населеного пункту Кривчик та пов’язанний з іменем останнього поміщика в селі – М.Є. Крупенського, який на початку ХХ ст. був великим землевласником і володів частиною земель Ушицького повіту Подільської губернії.
Використано текст і фото Oleksander Romaniuk
Фото
