(Українська) Завершують відновлення однієї з башт Кам’янець-Подільської фортеці, яка постраждала через буревій

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

У Кам’янець-Подільській фортеці триває відновлення Ласької башти, з якої зірвало дах внаслідок буревію. Споруда, збудована у XV столітті, витримала без даху понад три роки. Нині будівельні роботи на етапі завершення.

Про це розповіла директорка Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Тетяна Карпова, пише сайт “Є”.

Руйнівна сила стихії завдала чималої шкоди Кам’янець-Подільській фортеці ще у 2021 році. Зірвані дерев’яні конструкції даху вежі віднесло вітром на 25-30 метрів. Вони звалилися на крівлю пристінного корпусу, всередині якого – музей.

«У нас були лічені години, не кажу навіть про дні. Тому що дах проломився вже у пристінному корпусі і злива почала заливати представлені на виставці експонати. Ми рятували ці експонати, а потім встелили низ вежі від протікання і опадів. Самі ж стіни залишались відкритими. Оскільки це пам’ятка національного значення, почали готувати документацію, щоб отримати відповідні дозволи на проведення відновлювальних робіт», – розповідає Тетяна Карпова.

 

Ласька башта до буревію і після. Фото: @Posterrr та Alex Haiduk

Конструкція вежі пошкодила дах експозиційного корпусу, серпень 2021 року. Фото: Alex Haiduk

Того ж 2021 року музей-заповідник власним коштом робив протиаварійні роботи в експозиційному корпусі. Натомість роботи з відновлення Ласької вежі мав профінансувати Мінкульт. Утім, зі слів директорки музею-заповідника, процес експертиз-оцінок-погоджень затягувався. А далі сталося повномасштабне вторгнення.

«Коли почалася повномасштабна війна, питання реставрації об’єктів культурної спадщини відійшло на другий план. Деякі установи не працювали, було не до того. І лише восени 2022 року ми налагодили співпрацю із Міністерством культури. На той час, оскільки вежа не мала перекриття, через природні умови утворилися нові пошкодження. З’явилися вивали, замокало у підземеллі… А крім того, стосовно реставраційних робіт на об’єктах національної спадщини встановили нові вимоги. Тож створену у 2021 році проектно-кошторисну документацію довелося переробляти», – згадує Тетяна Карпова.

 

Відразу після пошкодження пристінного корпусу, в якому розташовувався музей, кинулись на порятунок експонатів. Фото: Alex Haiduk

Каже, процедура виготовлення та узаконення документації для ремонту неабияк бюрократизована. На узгодження усіх паперів знадобилося близько року. Погодили документацію у Міністерстві культури напочатку 2024. Далі торги. Підписання договору з переможцем. Підготовчі роботи.

Самі ж будівельні роботи стартували влітку 2024.

«Це був комплекс будівельних робіт. Як ззовні, так і всередині встановлювали риштування. Звозили необхідну техніку. Виготовили під замовлення ґонту зі спеціальної породи дерева, промочували його і висушували. Дерев’яні балки на перекриттях повинні були мати певний діаметр, перетин. Бруси були такі великі, що техніка не могла завезти відповідно, тож їх закочували у замок: це дійство навіть фотографували туристи», – розповідає директорка музею-заповідника.

 

Підготовчі роботи. Літо, 2024. Фото: Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник

 

Етапи відновлення. Фото: Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник