Меджибіж та його знахідки
Меджибіж на Хмельниччині – перехрестя культур та епох, місце злиття двох рік. Тут розташовані такі визначні місця як могила засновника хасидизму Баал Шем Това, руїни Троїцького костелу та Меджибізький замок.
Меджибізький замок – фортифікаційна споруда, зведена у XIV сторіччі. Вона розташована за 30 км на схід від Хмельницького, 4 км від автошляху міжнародного значення Стрий – Знам’янка. Фортеця внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України.
Фундамент фортеці заклали ще у XIII столітті. Тоді на місці. Тоді на місці майбутнього замку заклали дерев’яне укріплення з глиняними насипами. Після нищівної перемоги литовського війська над татарами у 1362 році відвойоване Поділля дістається в подарунок Коріатовичам. Саме за литовського панування тут укріпили захисні вали, спорудили дерев’яні господарські будівлі та церкву. Протягом наступних століть храм постійно змінював орієнтацію вири в залежності від господаря.
Нині у Державному історико-культурного заповідника «Меджибіж» масштабні дослідження. Особливих руйнувань фортеця зазнала усередині XX століття. Наприклад, за СРСР в Офіцерській вежі влаштували склад. Вже після 1991 року вежа тривалий час залишалася занедбаною та закритою для туристів.
Чимало цікавих знахідок – в Офіцерській башті замку, яка містить сліди кількох епох. Будівництво нижнього ярусу розпочато в XVI столітті. Верхня частина будувалася трьома століттями пізніше. Вона виконана у вигляді восьмигранника. У башті від 2018 року тривають археологічні дослідження. Так, археологи віднайшли фрагменти дерев’яної гонтової покрівлі, також вони розчистили криницю з залишками величезних діжок, якими звідти витягали воду. Там же виявили речі радянського періоду.
А от чотириярусна Лицарська вежа, розташована при вході у замок, вже відновлена. На нижньому поверсі вежі будуть влаштовувати інтерактивні екскурсії, які відтворюватимуть моменти оборони фортеці гарматним вогнем. Лицарська вежа цікава своїми унікальними бійницями на другому ярусі. Вони мають кілька різних отворів, які давали можливість обстрілювати весь периметр вежі. Такі бійниці рідко зустрічаються у фортифікаційних спорудах і допомагають прослідкувати, як розвивалася оборонна справа фортець у період переходу від луків і арбалетів до вогнепальної зброї
Після реставрації на відвідувачів фортеці чекають і нові екскурсії у палаці Сенявських-Чарторийських. Від XVIII до XIX століття, коли замком володіли магнати Чарторийські, частину підземелля здавали в оренду меджибізьким купцям як склад. У інших кімнатах підземелля в різні часи були льодовня, в’язниця та катівня.
Меджибізька фортеця щодня вабить туристів, хтось приїздить лише у фестивальні дні, хтось відвідує замок у будні.
Детальніше дивіться у сюжеті каналу Nagolos TV