Чому занепав костел Святої Трійці у Меджибожі

Костел Святої Трійці у Меджибожі звели на початку XVII століття при тодішньому власнику містечка Адамі Єронімі Сенявському. Костел був збудований на місці дерев’яного храму, який занепав. За розмірами будівлі можна оцінити, наскільки чисельною була католицька громада містечка 400 років тому. 

Як і інші місцеві культові споруди костел входив до системи оборонних споруд Меджибожа. Віднести його до певного архітектурного стилю неможливо. Заступник директора Державного історико-культурного заповідника «Меджибіж» Ігор Западенко розповідає, що храм поєднує в собі риси готоки та бароко. Така стилістична мішанина характерна для костелів тогочасної Речі Посполитої, особливо на віддалених її околицях. Ця суміш стилів з елементами давньої готики зберігалась аж до середини XVII століття.

Під час османської окупації Поділля наприкінці XVII століття храм був занедбаний. За його відбудову взявся Жан Батист Дессьє. За допомогою майстрів полагодив покрівлю, відновив вівтар. До слова, він тут був схожий на вівтар кафедрального костелу Петра і Павла в Кам’янці-Подільському.

Поряд з храмом у 1812 році спорудили дзвіницю, яка до сьогодні не збереглася. Костел слугував осередком міського життя. Саме тут у 1819 році відбулися пишні урочистості з нагоди відкриття у Меджибожі повітового училища. Відвідували храм і багато відомих особистостей.

“Це єдині двері, куди разом заходили національний герой Польщі Тадеуш Костюшко, який був свого часу начальником місцевого гарнізону, та його кохана Текля Журовська. Праворуч від входу в стіні є кам’яна ніша, де розміщувалась чаша зі святою водою, в якій за католицьким обрядом окроплювали свої пальці перед богослужінням Тадеуш із Теклею, яка так і не стала його дружиною”, – розповідає Ігор Западенко.

Поряд з костелом – його ровесник – будинок парафіяльного католицького священника, або плебанія. З боку храму він виглядає одноповерховим, з боку греблі й річки – розкривається повністю, привертаючи увагу потужним фасадом з порівняно маленькими вікнами.

“У тому будинку в 1784 квартирував польський громадський діяч, публіцист, письменник Юліан Урсин Нємцевич, який під час повстання 1794 під проводом Тадеуша Костюшка був його особистим секретарем. Отак Меджибіж їх між собою символічно поєднав”, – ділиться фактами заступник директора заповідника «Меджибіж».

У 30-ті роки XX століття костел закрили. На фото 1950-х років видно, що споруду тоді вже почали розбирати. А у 1960-х роках храм зруйнували ще більше. Каміння пішло на різні утилітарні потреби.

Ігор Западенко вважає, що відновлення костелу досі можливе. Проте лише за певних умов. Ймовірно, католицька церква не буде в найближчому майбутньому його відновлювати. Це мусить зробити громада спільними зусиллями з державою. Тим більше, що костел внесений до реєстру пам’яток. Так само як і плебанія поряд із ним.

Детальніше дивіться у сюжеті каналу Nagolos TV