Генерали, відомі лікарі та китайці: хто спочиває на старому кладовищі у Хмельницькому

Кладовища у Проскурові (колишньому Хмельницькому) знаходилися у різних місцях. До якогось часу цвинтар був і в центрі міста. Втім у 1870 році ховати людей почали на кладовищі по вулиці Кам’янецькій, неподалік від сучасної дитячої лікарні. Ще тоді ділянку для поховань поділили на три частини: для православних, католиків та євреїв.

Старі могили та склепи збереглися там досі. Хто спочиває на одному з найстаріших кладовищ міста, дізнавалися журналісти vsim.ua.

Сьогодні на місці багатьох могил пусто. Про їх колишнє існування нагадують вершечки хрестів, що ледь височать з-під землі. Натомість більша половина кладовища й досі вкрита старими похованнями, у тому числі і склепами.

У Хмельницькому є ті, хто досі час від часу навідується на це кладовище. Сергій Причишин-Кліновський – член Національної спілки краєзнавців України. Чоловік має на старому цвинтарі похованих предків. Водночас він вивчав історію й інших людей, що тут спочивають.

Могили градоначальника Проскурова і англійського офіцера

Про деякі поховання на кладовищі Сергій Причишин-Кліновський знає від своєї бабусі. Саме із нею він ще у дитинстві приходив сюди із візитом, щоб вшанувати пам’ять загиблим предкам.

“З ранніх літ я навідувався із бабусею на цей цвинтар. Тут поховані наші предки. Найбільшу ділянку цього кладовища займає єврейське. Я пам’ятаю, що десята його частина доходила туди, де зараз пологовий будинок. Також католицький і православний цвинтарі розділялися між собою ровом. По свідченню моєї бабусі, у 1942-1943 роках там відбувалися масові розстріли єврейського населення”, – розповідає Сергій Причишин-Кліновський.

Відтак на території цвинтаря спочиває багато відомих людей. На деяких пам’ятниках досі можна розібрати надписи і зрозуміти ким людина була при житті.

Одним з таких є останній градоначальник Проскурова – Микола Сікора.

Чоловік народився у Плоскрирові в родині міського чиновника. Згодом він був обраний гласним міської думи, а пізніше – міським головою. Крім того, за життя Микола Сікора займався благодійністю. Саме з його ініціативи багато мешканців міста отримали матеріальну допомогу від міської думи.Помер Микола Сікора у березні 1921 року.

Як розповів Сергій Причишин-Кліновський, на кладовищі є поховання одного з англійських офіцерів – Віктора Лоуренса Едвардса. Він входив до складу військ Антанти. До Проскурова потрапив під час бою.

“Цей загиблий англійський офіцер був інструктором з управління бронемашинами. Для потреб фронту певну кількість таких машин закуповували у Великобританії. Оскільки вони поставлялися у великій кількості, то військових потрібно було навчати як нею користуватися. У серпні, 1917 року, фронт дійшов аж до Проскурова. І під час одного з боїв, цього офіцера поранили. Відповідно він потрапив до нашого шпиталю. У нього були опіки несумісні з життя і він помер”, – каже Сергій Причишин-Кліновський.

Спочивають відомі лікарі та генерали

На кладовищі також є цілий сектор із могилами найвідоміших лікарів міста. Серед них збереглася надгробна плита відомого офтальмолога Сергія Полозова. Чоловік був вихідцем із купецької родини. Це один з перших лікарів, що почав робити операції на очах у довоєнний і повоєнний час.

На цвинтарі спочиває лікар піхотної дивізії Павло Воскресенський. За життя цей чоловік рятував життя солдат, офіцерів і лікував місцеве населення.

Також тут поховані генерали. Щоправда, інформації про цих людей збереглося не багато, та й не всі могили вціліли до нашого часу.

“На цьому кладовищі спочиває генерал Картамишев і Троїцький. Саме Троїцький був учасником Кримської війни та кампанії на Балканах у 1879 році. А ще тут похований ротмістер Архіп Петровський. Це один з ротмістрів, що приймав учать в коронації Олександра III”, – каже член Національної спілки краєзнавців України.

Поховані китайці, пілоти та проскурівські підпільники

На старому кладовищі спочивають люди, імена яких залишилися невідомими. Наприклад, могили двох льотчиків, які у 1915 році поверталися з розвідувального польоту в районі Підволочиська. Вони летіли до старого аеродрому, що тоді знаходився на Пілотській. По дорозі пілоти потрапили в сильну грозу. У результаті вони розбилися. Імена цих людей досі залишилися невідомими.

Майже по сусідству із пілотами спочивають китайці. Як розповів Сергій Причишин-Кліновський, колись у Проскурові був цілий квартал, де жили люди цієї національності. Вони були купцями і привозили з Китаю речі на продаж. Могила одного з них досі залишилася доглянутою. Ба більше, на ній стояли квіти.

Також тут знайшли спочинок проскурівські підпільники.

“Серед поховань радянських часів тут є могили багатьох проскурівських підпільників. Це і Петро Семенюк, Марія Трембовецька, Микола Ченаш – усі вони загинули від рук фашистів у 1943-1944 роках”, – розповідає Сергій Причишин-Кліновський.

Поміж тим, на цвинтарі досі збереглися склепи. Помітити їх не легко, адже входи до них ретельно замасковані гілками дерев. Як розповів член Національної спілки краєзнавців України, такі поховання могли собі дозволити лише заможні люди. Всередині склепів вимуровували погреби, а зверху ставили спеціальні дуги. Це й було входом до поховань.