Понад півтори сотні художніх фільмів відзнято на Хмельниччині у минулому столітті

На території Хмельницької області за останні 115 років відзняли понад півтори сотні художніх ігрових фільмів, телевізійних серіалів та фестивальних коротких метрів.

Режисер, член “Української кіноакадемії”, засновник Міжнародного кінофестивалю “Бруківка” Андрій Заєць розповів про фільми, зняті у період 1930–1990 років.

“Щорс” та “Тривожна молодість”

За словами Андрія Зайця, у 1937-1938 роках на території Хмельниччини відбувались зйомки одразу двох фільмів: історичної стрічки “Щорс” режисера Олександра Довженка про полководця часів революції Миколу Щорса та перша екранізація першої частини роману Володимира Бєляєва “Стара фортеця” режисера Мирона Білинського, але до XXI століття матеріали стрічки не збереглися.

“У вересні 1938 року знімальна група Довженка напружено працювала над “Щорсом” у Проскурові та Кам’янці-Подільському, де знімали Бердичів. На екрани “Щорс” вийшов 1 травня 1939 року і за перший тиждень її подивилося понад 31 мільйон глядачів. Режисера Олександра Довженка прийняли до Спілки радянських письменників і дали Сталінську премію”.

У 1954 році, говорить режисер, Кам’янець-Подільський вдруге став майданчиком для нової екранізації роману Володимира Бєляєва “Стара фортеця” від Київської кіностудії художніх фільмів, яка отримала назву “Тривожна молодість”.

“Це драма про хлопців з українського прикордонного міста Кам’янець-Подільський, які стають свідками та учасниками революційних боїв за радянську владу. “Тривожна молодість” режисерів Олександра Алова і Володимира Наумова вийшла на екрани в 1955 році, а Володимир Бєляєв попрацював над сценарієм”.

“Коні не винні”

У 1956 році режисер Станіслав Комар у Палацово-парковому ансамблі “Самчики” зняв короткометражний фільм “Коні не винні” за однойменною новелою Михайла Коцюбинського.

“У стрічці розповідається про поміщика Аркадія Петровича Малину, котрий вважає себе лібералом і декларує право селян на землю. Але коли останні хочуть розділити його землю, то він готовий зі зброєю захищати своє майно. Екранізація була дуже детальною щодо першоджерела, пройшла повз увагу глядачів та кінокритиків”.

“Орлятко” та “Народжені бурею”

У 1957 році Кам’янець-Подільський знову став знімальним майданчиком для двох фільмів.

Першим був фільм “Орлятко” режисера Едуарда Бочарова від “Одеської кіностудії”, який розповідає про юного партизана ІІ світової війни, піонера Валю Котко.

“Його образ складений з фактів біографії піонерів-героїв Валі Котика і Марата Казі. Події стрічки відбуваються осінню 1941 року у маленькому українському містечку, окупованому німцями. Головний герой Валя зі своїми друзями допомагає партизанам слідкувати за німецькими загарбниками та добувати для них зброю, за що його прозвали “Орлятком”.

Другим фільмом 1957 року був “Народжені бурею” режисерів Якова Базеляна й Артура Войтецького від кіностудії імені Олександра Довженка за мотивами однойменного роману Миколи Островського, де розповідається про події осені 1918 року на Волині.

“Німецькі війська залишають невеличке містечко на кордоні західної України та Польщі. У рідне село на Волині з громадянської війни повертається комісар Сигізмунд Раєвський, організовує комсомольський осередок та підіймає народ на боротьбу з куркульством”.

“Співробітник НК”

У 1963 році на Хмельниччині знімали пригодницький художній фільм “Співробітник НК” з найпопулярнішим у той період радянським актором українського походження Олександром Дем’яненко.

“У фільмі режисера Бориса Волчека за мотивами однойменної повісті Олександра Лукіна і Дмитра Поляновського розповідається про молодого червоноармійця Олексія Михальова, якого під час Громадянської війни в 1920 році після госпіталю направляють на роботу в надзвичайну комісію з боротьби з контрреволюцією”.

“Комісар”

У 1967 році “Кіностудія імені Горького” у Кам’янці-Подільському займалася екранізацією оповідання Василя Гроссмана “У місті Бердичеві”, режисером якої став Олександр Аскольдов.

“Фільм отримав назву “Комісар”, але був заборонений для показу в СРСР понад двадцять років, режисера звільнили зі студії та виключили з КПРС. Дія фільму відбувається під час Громадянської війни. Головна героїня — комісар Червоної армії Клавдія Вавилова звикла до суворого, чоловічого військового життя, і, здавалося б, в ній не залишилося нічого жіночого. Тому несподівана вагітність призводить її в жах. Потрапивши в сім’ю бідного багатодітного єврея Магазаника, вона поступово “відтаює”.

Понад 20 років єдиний негатив фільму “Комісар” зберігався в сейфі кінематографіста Сергія Герасимова й у 1988 фільм був ушанований спеціального призу журі “Срібний Берлінський ведмідь” на 37 Міжнародному кінофестивалі у Західному Берліні та призу Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI).

“Між високими хлібами”

У 1970 році, розповів режисер, в селі Лісоводи Городоцької територіальної громади проходило виробництво стрічки “Між високими хлібами” режисера Леоніда Мілліонщикова з одним з найвидатніших акторів в історії радянського кінематографа Євгеном Леоновим у головній ролі.

“У фільмі розповідається про сільського конюха Павла Стручка, в якого виникла слабкість до алкоголю й потяг до неприємних ситуацій. Одного разу справа дійшла до народного суду, після чого засоромлений Стручок втік до Києва. Але життя у великому місті виявилося для нього нестерпним і він повернувся до села”.

“Д’Артаньян та три мушкетери” та “Балада про доблесного лицаря Айвенго”

У 1978 та 1983 роках в Кам’янець-Подільській та Хотинській фортецях проходили зйомки двох класиків світової літератури – Александра Дюма та Вальтера Скотта відповідно.

“У 1978 Одеська кіностудія знімала радянський російськомовний багатосерійний музичний пригодницький фільм “Д’Артаньян та три мушкетери” з режисером Георгієм Юнгвальдом-Хількевичем”.

У 1983 році режисер Сергій Тарасов знімав пригодницький фільм “Балада про доблесного лицаря Айвенго” за романом англійського письменника Вальтера Скотта”.

“Стара фортеця”

З 1972 по 1973 рік на території Кам’янець-Подільської об’єднаної територіальної громади знімали семисерійний телефільм “Стара фортеця” режисером якої став Олександр Муратов.

“Це була вже третя і найбільш успішна екранізація дитячої пропагандистської трилогії Володимира Бєляєва. До середини 1960 ця будівля була біля вітряної брами в старому місті Кам’янця-Подільського, а у серіалі стара фортеця 1973 року там її не було. Була галявина, де діти грали в сніжки, а вже з кінця 1999 там знову точно така сама будівля побудована”.

“Чорний замок Ольшанський” та “Устим Кармелюк”

В середині 1980 років на Хмельниччині було знято ще два телефільми, виробництво яких проходило в стінах Кам’янець-Подільської Старої фортеці: білоруський детектив “Чорний замок Ольшанський” режисера Михайла Пташука за однойменним романом Володимира Короткевича та 5-серійний історичний фільм “Устим Кармелюк” режисера Григорія Кохана.

“Режисер розповідає історію народного месника, героя фольклору, ватажка українського селянського руху на Поділлі Устима Кармелюка в першій половині XIX століття”.

“Небезпечно для життя!”

Стоп-кадр з фільму “Небезпечно для життя”, який частково знімали у Кам’янці-Подільському, 1984. Андрій Заєць
У 1984 році у Чернівцях та Кам’янці-Подільському знімалася комедія режисера Леоніда Гайдая “Небезпечно для життя!” з Леонідом Куравльовим та Георгієм Віциним в головних ролях.

Зйомка відбувалася у старому місті біля ресторану “Стара фортеця”. Це приміщення є і зараз в місті.

“Циганка Аза”

У 1987 році режисер Григорій Кохан повертається на Хмельниччину для фільмування мелодрами “Циганка Аза” за однойменною п’єсою Михайла Старицького.

“Невеличкі мальовничі села Притулівка та Гута-Блищанівська Дунаєвецької міської територіальної громади були основними локаціями виробництва. Сьогодні в селі Гута-Блищанівська ніхто не проживає, але через те, що у зареєстрованих господарствах є спадкоємці, такі села не зникають з карти та офіційних документів”.

Джерело: Суспільне Хмельницький