Цегла з підписом барона: що приховують руїни старої гуральні у Городку

У Городку на Хмельниччині збереглися руїни промислової споруди, які можуть розповісти про розвиток міста майже два століття тому. Під час дослідження старої гуральні на березі річки Тростянки знайшли цеглини з клеймами барона Фрідріха фон Гейсмара та датами 1836 і 1840 років.

Ці знахідки допомагають відтворити історію промислового Городка XIX століття, коли місто розвивалося як господарський осередок Поділля. А незвичайні помилки на цеглинах перетворили звичайні будівельні матеріали на справжні історичні артефакти.

Барон, який розбудовував Городок

Фрідріх Каспар фон Гейсмар (1783–1848) володів Городком у 1830–1848 роках. Він був військовим, генералом і водночас помітною постаттю в господарському житті містечка. Період його управління історики називають одним із важливих етапів розвитку Городка.

За Гейсмара тут розпочали будівництво цукроварні, яка згодом стала одним із найстаріших підприємств такого типу в Україні. На березі Тростянки також звели гуральню — підприємство, де виробляли міцні алкогольні напої шляхом перегонки спиртовмісної сировини.

Обидва промислові об’єкти свідчать про те, що Городок у XIX столітті був не лише торговельним містечком, а й осередком виробництва.

Що розповідають цеглини з клеймами

Особливу цінність мають цеглини з літерами «БГ» — скороченням від «барон Гейсмар» — та датами 1836 і 1840 років.

Ці позначки дають змогу точніше встановити час будівництва промислових споруд. Дослідження показало, що цукроварню та гуральню зводили приблизно в один період, а виготовлення будівельних матеріалів могло розпочатися ще до офіційно відомої дати початку будівництва цукроварні.

Цікаві й особливості самих клейм. На цеглинах 1840 року цифра «4» відтиснута перевернутою. На одному з екземплярів напис узагалі не відтиснули штампом, а продряпали вручну цвяхом — причому у дзеркальному відображенні.

Такі деталі відкривають невелику, але промовисту сторінку історії виробництва: вони розповідають про роботу майстрів, технології виготовлення цегли та людські помилки, які збереглися до наших днів.

Від гуральні до пекарні

Промислова споруда пережила кілька етапів використання. Після завершення первісної виробничої історії будівля не зникла з міського життя: до середини 1960-х років тут працювала пекарня, а згодом приміщення використовували як житло.

Сьогодні від колишньої гуральні залишилися руїни. Проте навіть у такому стані споруда має історичну цінність — її цегляні стіни та клейма допомагають досліджувати розвиток місцевої промисловості.

Фотографії обстежень, проведених у 2011–2015 роках, та цінні знахідки передали до Городоцького краєзнавчого музею. Вони дають змогу зберегти свідчення минулого й використовувати їх для подальших досліджень.

Городок, який варто відкривати через його історію

Історія старої гуральні — ще один привід подивитися на Городок не лише як на сучасне місто, а і як на місце з багатою промисловою та архітектурною спадщиною.

Тут історію можна буквально прочитати на старих цеглинах: у датах, клеймах і навіть помилках майстрів. Такі знахідки допомагають відновити деталі повсякденного життя XIX століття й краще зрозуміти, як формувалася економіка Поділля.

Більше про дослідження руїн гуральні та знахідки з підписом барона Гейсмара — у матеріалі Поділля NEWS.