«Озеро Святе» – одне з найпривабливіших на Хмельниччині

Неподалік міста Ізяслава, у лісі, знаходиться загадкове «Озеро Святе» – найбільше озеро Хмельницької області.

Це водоймище природного походження. Озеро лежить в басейні річки Горинь в межах Малого Полісся. Наповнюють озеро водою артезіанські джерела, що б’ють із дна. Жодна річка не впадає в озеро і не витікає з нього, але вода тут чиста і прозора.

Озеро з 1970 року було оголошене гідрологічною пам’яткою місцевого значення, а вже у 1996 році отримало статус гідрологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Озеро Святе» з метою збереження в природному стані озера гляціального походження зі сфагновими плавами, де зростають реліктові види рослин. Сьогодні у цій зоні функціонує заповідний об’єкт «Мальованка» (16 тис. га).

Заповідний об’єкт входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.

Площа озера складає 8,2 га. Глибина – 3-4 м., а в так званих «ямах» до 9 м. Більшість дослідників природи краю сходяться на тому, що воно вулканічного походження. На це вказує овальна форма, острів в центрі і глибина – 9,5 м.

Назва озера пояснюється легендою про те, що нібито колись на місці озера було невелике село. Якось посеред ночі воно провалилося у безодню, а на його місці утворилося озеро, коли звістка про це рознеслася по околицях, то люди почали приходити до озера святити воду. Звідти і назва – «Озеро Святе».

Оскільки регіон розташування озера знаходиться на межі Українського Полісся і Лісостепової зони, це робить його цікавим в науковому відношенні з багатьох точок зору, особливо флори і фауни. Рослинний світ території озера унікальний. На ньому поширені лісова, болотна, прибережно-водна, вибірково-лучна рослинність, а також цікавий фауністичний комплекс. Зусібіч озеро оточене сосняком. Це вологий змішаний сосново-березовий ліс і лише від сходу сухий сосновий.

Із червонокнижних видів тут зустрічаються представники орхідних: коручка болотна, пальчато-корінник бузиновий.

Найцікавішими виявилися болотні масиви навколо озера. Вони виражені декількома угрупуваннями.

В озері є достатньо багато дикої риби, зокрема, карась, лин, окунь, який між іншим є однією із загадок для науки: якщо озеро – замкнуте водоймище, то звідки в нім узялася риба.

На озері  мешкають 67 видів птахів, майже третина з яких є рідкісними і потребують особливої уваги та захисту. Зокрема, 4 види занесені до Червоної книги України, 24 – включено до Додатку ІІ Бернської конвенції.

Фауна озера, його берегів, плавів та острова відносно різноманітна, хоча і має дещо збіднений склад, що є наслідком досить значного антропогенного впливу. З них більш-менш регулярно тут трапляються козулі. З інших ссавців відносно звичайними є ондатра, білки та кроти.

«Озеро Святе» одне з найпривабливіших. Тут купаються, відпочивають. А юні природолюби ще й вивчають довколишній рослинний, тваринний світ. Проте, нажаль трапляються випадки нищення псевдотуристами цієї первозданної краси. Адже не можна рубати живі дерева на дрова, неприпустимим є «татуювання» дерев, скель, пам’яток природи, історії та культури. Видряпування ножем, вирубування сокирою чи нанесення фарбою на них імен, ініціалів та інших написів призведе до повного знищення цих пам’яток. Суворо забороняється розводити вогнище у непризначених для цього місцях та під деревами. Варто також не тільки називати озеро Святим, а й відноситись до нього з належною повагою. Пам’ятаємо, що отримавши естетичну насолоду від краси природи, бажано залишити місце свого відпочинку кращим, ніж ви його застали.

Озеро є унікальним творінням природи, про яке сьогодні, на жаль, є дуже мало інформації, але  воно вабить до себе безліч дослідників: гідробіологів, геологів, ботаніків, істориків, художників і просто звичайних туристів.

Кожен житель Хмельницької області і турист з гордістю повинен відноситися до цього творіння, яким є «Озеро Святе».

Джерело і фото www.adm-km.gov.ua