(Українська) Дерев’яна церква у Зінькові, збудована без жодного цвяха

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Село Зіньків Хмельницького району здатне здивувати туристів. Саме тут на пагорбі у місцині, яку називають “кривулі”, розташований незвичний храм, збудований без жодного цвяха.

Дерев’яна Свято-Михайлівська церква збудована на кам’яному фундаменті в другій половині XVIII століття. Це – пам’ятка архітектури національного значення. За однією з версій, до спорудження храму причетні козаки. Церква складається з трьох башт, які нагадують три зліплених між собою свічки. Споруду зводили вручну, використовуючи сокири й пили.

“Зруб церкви зроблений без жодного цвяха чи скоби. Тримається він на дерев’яних чопах, які свердлили та забивали спеціальними товстими свердлами. У центральному куполі є рільби, призначені для укріплення від вітру. Вони мають архітектурну цінність”, – розповідає настоятель Свято-Михайлівського храму Василь Варахоба.

Стіни будівлі збереглися ще з XVIII століття. Всередині храму – кам’яна підлога. А освітлюють його досі лише свічками. Електрику сюди не проводили.

Після перевороту 1917 року церкву ледь не зруйнували. Проте від такої сумної долі її врятували колгоспники, які вирішили влаштувати тут зерносховище. А кам’яну підлогу накрили дерев’яними дошками, щоб зерно знизу не пріло. Колгоспні часи виявилися для церкви найскладнішим періодом. Приміщення за цей час занедбали. Стіни й дах протікали, у будівлі завелися гризуни й птахи.

Вже у 90-ті роки парафіяни вирішили перебудувати притвор, зробивши його просторішим для більшої кількості відвідувачів. Проте згодом його знову зменшили під час реставрації 2007 року. Реконструкцію тоді виконали коштом держбюджету. Для цього залучили фахівців зі Львова, Києва, Кам’янця-Подільського.

Кожну стародавню колоду пронумерували, щоб все потім поставити на своє місце. Прогнилі колоди замінили на нові. Так склали до перших вікон, після чого реставратори змушені були знову розібрати церкву. Скласти все докупи вдалося лише з другої спроби – мало хто з фахівців мав досвід оновлення споруди такого типу. В церкві оновили й дах, вкривши його бляхою. Але згодом один з київських реставраторів наполіг на покритті з ґонту (дощечок зі старої закарпатської смереки), адже таким воно було спочатку.

Іконостас в церкві теж новий – старий знищили більшовики. Його виготовила родина з грецького міста Солоніки. А от матеріал для виробу місцевий – міцний дуб, стійкий до перепаду температур, не викривляється і не колеться. Дошки для іконостаса вирізали без жодного сучка, розповідає настоятель храму.

Детальніше дивіться у сюжеті каналу Nagolos TV