(Українська) Легендарний Марусин камінь на Хмельниччині

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Марусин камінь на Хмельниччині – це енергетичне та заворожуюче місце, де назовні пробивається дух давнини.

Це урочище в селі Великий Олександрів Хмельницького району на лівому березі річки Ушиця, що є геоморфологічним утворенням – скелею у формі великого каменю, який формує вхід до печери довжиною 50 метрів.

Раніше скеля мала невеликий вхід до печери, проте через небезпеку обвалів її замурували. Біля підніжжя скелі висічені декілька хрестів, тому існують припущення, що в давнину печера могла служити монашим прихистком.

З верхівки Марусиного каменя відкривається краєвид на урочище Гамарня та долину річки Ушиця. Перед любителями “диких подорожей” постають чарівні місця. Милують око чарівна подільська природа, котра тут залишається практично незмінною вже чи не тисячі років. Перехоплює дух від місць сили та потужної енергетики природи, древніх поселень та капищ.

Автор відеопроєкту “Хащі” Володимир Кохан зі своєю командою не оминули це місце в своїх подорожах.Шлях мандрівників проліг закинутими селами – Гамарним, Грабаркою, Малим Олександровим, і, звісно, Марусиним Камінем.

За словами Володимира, це його улюблене місце в Україні – дика місцевість, де практично не живуть люди, забуті села, внизу протікає річка Ушиця, в якій повно риби. На перший погляд все виглядає як віковічні хащі, проте там колись було село Гамарне, де вже років 15 не живе жодна людина.

“На горбі – Марусин камінь – старе язичницьке капище, а потім християнське місце, оповите десятками легенд. Там розбійники ховались, потім повстанські отамани, чарівні дівчата кидались із каменю через нерозділене кохання. Краса неймовірна”, – каже Володимир Кохан.

Також мандрівники показали завалені хати під соломою, які намагались перекрити толлю, однак не допомогло.

“Хата обвалилась, сумна така, але город доглянутий. Родичі живі. Така атмосфера подільських сіл. Вхід на подвір’я – стоять такі ідоли. Колись язичники ставили їх при входах у свої городища, населені пункти, а потім стовпи стали робити з каміння. І криничка ось така глибока – руками довбана з каміння”, – розповідає мандрівник.

У місці перетину трьох районів Хмельниччини – Дунаєвецького, Віньковецького і Ярмолинецького і автентичний міст через річку Ушицю, глибиною півтора метри, можна і варто зробити перепочинок, скупатись у літню спеку. З таких власне річок класики малюють картини.

Нові маршрути мандрівники обирають ретельно і зважено, адже від цього залежить задоволення від улюбленої справи та можливість щоразу побачити щось дотепер незвідане.

“Однак, як правило, – каже Володимир Кохан, – кожна нова мандрівка – це сюрприз. Тому кожен шанувальник пішохідного дикого туризму, затамувавши подих, чекає нових захоплюючих подорожей і пригод. Попереду ще більше трьох місяців тепла, то ж якраз час збиратися знову.”