(Українська) Телецька долина
Одразу за горою Грабина, що височить над селом Кривчик, Дунаєвецької міської територіальної громади Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, розпочинається глибока Телецька долина. За течією річки Тернава вона простягається аж до села Тернавка і вже там, після крутого повороту ріки, починається похмурий Суржинецький Яр.
Сьогодні ця мальовнича долина майже вся заросла чагарниками і перетворилася на темні, важкодоступні подільські джунглі. Але колись тут вздовж ріки пролягали зелені луки і пасовища. А краєм лісу над рікою проходили мальовничі пейзажні алеї.
За оповіданнями свідків нам відомо, що у 60 – х роках ХХ століття цими стежками кілька разів у серпні потайки від радянської влади проходив хресний хід.
Від міста Дунаївці і аж до костьола у селі Китайгород люди йшли цілий тиждень з хоругвами, зупиняючись на ніч у намолених місцях біля святих джерел. Керував хресним ходом місцевий священник, якого більшість людей в Дунаївцях знали як містечкового божевільного. Надвечір у сутінках тернавської ущелини люди пускали за водою плетені тернові вінки, на яких світилися маленькі свічки. За сигналом цих плавучих вогників інші жителі вздовж ріки, які бажали долучитися до хресного ходу, починали теж збиратися в дорогу. Ця традиція одразу припинилася після арешту “божевільного” священника. А також за злочинне недбальство своїми посадами поплатилися кілька голів місцевих сільрад.
У народній пам’яті до нашого часу збереглися жахливі легенди Телецької долини.
В селі Гута Блищанівська розповідають історію про те, як у давні часи молода жінка власноруч задусила своє маля, щоби врятувати від полону всю решту людей.
Під час чергового татарського набігу чоловік на призвисько Іштван своєчасно попередив селян про небезпеку. Всі, хто зміг тікати, заховалися далеко у великикому лісі в глибокому яру над річкою.
Чужинці довго шукали людей. Було чути як їх коні кілька разів проносилися біля потаємної схованки. І саме в цей час мале дитя почало голосно плакати. Мати затулила йому рота своєю долонею, але з переляку перекрила все повітря і дитина швидко померла.
В той раз люди були врятовані від лютої неволі.
А в тому трагічному яру, де мати задусила свою дитину, одразу утворився струмок. Його назвали джерело Тарасика.
За матеріалом Подільського географічного товариства