(Українська) Особняк з багаторічною історією у Хмельницькому: як лікарня перетворилась на Палац урочистих подій
Колись – приватна лікарня, далі помешкання для військових та політичних діячів, а нині – Хмельницький будинок урочистих подій. Історичне помешкання на вулиці Героїв Майдану, 4 створене ще у 1903 році. Його архітектурні особливості збереглися до сьогодні. Проте вражає він не тільки красивим виглядом, а і багаторічною історією.
Двоповерховий, цегляний, тинькований, у плані прямокутний. Складається з двох частин: особняк початку ХХ ст. та прибудова 1970-х рр. У асиметричній об’ємно-просторовій композиції вирізняються бічний ризаліт великого виносу та бічна розкріповка. Ризаліт має парадний вхід, на рівні другого поверху підкреслений канелюрованими колонами коринфського ордера та увінчаний чотиригранним шатром із люкарною. Такими саме колонами фланкована розкріповка, яка має балкон та завершується аттиком із люкарною. Перший поверх будинку рустований, другий – багато декорований ліпними деталями, серед яких вирізняються кронштейни карниза, наріжні вази на аттиках, лучкові сандрики, що спираються на канелюровані колони (в оздобленні вікон ризаліту та розкріповки), рослинний орнамент підвіконних ніш тощо. Прибудова виконана в пропорційних до старої будівлі об’ємах, але майже не має елементів оздоблювання. Архітектурний декор підкреслено пофарбуванням.
Особняк споруджений у 1903-1904 рр. лікарем Павлом Компанцевим, який у 1898-1914 рр. обіймав посаду міського лікаря та одночасно (у 1904-1914 рр.) був викладачем гігієни Проскурівського реального училища.
“Він займав державну посаду міського лікаря, однак у свій вільний час Павло Компанцев займався приватною практикою в кабінетах, облаштованих на першому поверсі помешкання”, – розповідає учений секретар Хмельницького обласного краєзнавчого музею Сергій Єсюнін.
Проте медик недовго насолоджувався життям у своєму помешканні. З початком Першої світової війни П. Компанцев був призваний до служби в один із польових військових шпиталів, а будинок передав у державне військове відомство Російської армії. З 19 липня 1914 р. в ньому розмістився штаб 8-ї армії Південно-Західного фронту. В цьому ж будинку були виділені три житлових кімнати для командувача армії, генерала від кавалерії Брусилова Олексія Олексійовича (1853-1926), який став відомим завдяки проведеній наступальній операції 1916 р., що увійшла до всесвітньої історії військового мистецтва як «Брусиловський прорив».
В роки Української революції 1917-1921 рр. приміщення особняка використовувалось різними військовими підрозділами, в період їх перебування у Проскурові: Армії Української Народної Республіки, Війська Польського, Червоної армії.
З 1921 р. особняк переходить у розпорядження 1-ї дивізії, а згодом корпусу Червоного козацтва – тут облаштували квартири для командного складу червоних козаків. Так, у 1921-1937 рр. в будинку № 4 жив Дьомичев Михайло Петрович (1885-1937) – командир 1-ї дивізії, з 1928 р. – командир корпусу Червоного козацтва, репресований у 1937 р. Одночасно, у будинку були кімнати для гостей, що прибували до проскурівського гарнізону. Свого часу в них зупинялися відомі радянські воєначальники С. Будьонний, К. Ворошилов, Й. Якір, В. Примаков, а також лідер Французької компартії Марсель Кашен (відвідав Проскурів у 1928 р. для зустрічі з підшефною дивізією Червоного козацтва).
Після Другої світової війни в будинку деякий час були квартири вищих обласних партійних працівників, а згодом – міська дитяча лікарня, для потреб якої у 1970-х рр. із західного боку прибудували двоповерховий корпус.
Багато хмельничан-старожилів пам’ятають, що у цій будівлі певний час перебувала Хмельницька міська дитяча лікарня, поки наприкінці 60-х років не збудували нові медичні корпуси по вулиці Кам’янецькій, за Військовим цвинтарем.
Після того, як дитяча лікарня повністю перебралась на нове місце, у 2001 році, після капітального ремонту тут облаштували Будинок урочистих подій або просто РАЦС.
Дивіться у сюжеті Першого Подільського