(Українська) Городоцькі школярі досліджують “кам’яних звірів” на старому єврейському цвинтарі
Єдинороги, леви, хижі грифони на старому єврейському кладовищі в місті Городок на Хмельниччині стали справжнім відкриттям для старшокласників місцевого ліцею. На таке оригінальне дослідження їх надихнула виставка фоторобіт, присвячених традиційному єврейському мистецтву, в Городоцькому краєзнавчому музеї.
Дослідження проходить у рамках міжнародного конкурсу учнівської та студентської молоді «Місцеві єврейські цвинтарі як джерело вивчення локальної історії», оголошеного Європейською ініціативою зі збереження єврейських цвинтарів (Preserving Jewish Cemeteries) та організацією Centropa.
«Без єврейської та польської складових неможливо уявити собі історію та культуру Поділля, – каже куратор цього проєкту директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників та вчитель історії Жанна Максимова. – Раніше синагога була такою ж невіддільною частиною краєвиду будь-якого подільського містечка, як і церква з костелом. У ході дослідження некрополя наші школярі відкриють для себе, та й для всіх інших, унікальну пам’ятку минулого нашого міста, а також ознайомляться зі звичаями, культурою та традиційними мистецтвом народу століттями, який жив поряд з українцями».
У дослідницьку експедицію на старовинний некрополь школярі вийшли, озброївшись не лише фотоапаратом, а й щітками та пляшками з водою.
«Значна частина надгробків із цікавими сюжетами заросла мохом та лишайниками, – каже учениця 11-го класу Городоцького ліцею №1 Карина Мілецька. – Щоб сфотографувати давнє різьблення, їх потрібно було розчистити та помити. Я, зокрема, очистила навершя дуже гарної барокової мацеви, прикрашеної зображенням двоголового орла, що тримає за шиї лелек. Сюжет спочатку мене здивував – що робить російський орел на єврейському цвинтарі, і навіщо він душить лелек?»
Як з’ясувалося, – орел, у тому числі й двоголовий, у єврейській традиції не має нічого спільного ні з російським, ні з австрійським (хіба що корені, що сягають часів шумерів), а символізує Бога. Дві голови тут втілюють дві лінії Його управління світом: суворість та милосердя, прощення та покарання тощо. Лелека – символ праведності. Староєврейською (тобто івритом) лелека звучить як «хасида» і має один корінь (х-с-д) з «хасидус» – праведність, благочестивість. У цілому сюжет символізує праведну людину, яка за життя повністю віддавала себе в руки Бога.
Надгробок встановлений на могилі якогось Єгуди, судячи з зображення особливим чином складених рук з коенів (нащадків жерців Храму), який помер у 1770 році.
«Для мене єврейський некрополь Городка став справжнім відкриттям, – ділиться враженнями учасник досліджень Ілля Гудима. – Що він є, я, звичайно, знав, але раніше тут ніколи не був. Єдинороги, леви, хижі грифони дуже гарні та колоритні, нагадують ілюстрації до лицарських романів. Я таких раніше лише у книгах і по телевізору бачив. А вони, виявляється, зовсім поряд – справжні та старовинні».
Юну дослідницю Юлію Куксу найбільше вразили місцеві леви:
«Тут дуже цікавий «прайд» левів, – каже школярка. – Добре видно, що майстри-камнерізи дуже туманно уявляли, як ця тварина виглядає насправді. Деякі леви більше схожі на оброслих гривою собак. Але найбільше вразила парочка левів схожих на гібрид коня та їжачка, а також леви з людськими обличчями та пишними козацькими вусами».
Ініціативу школярів з дослідження єврейської спадщини підтримала і місцева влада:
«Це чудово, що наших школярів цікавить історія рідного Городка та історія та культура народу-сусіда, – каже голова Городоцької територіальної громади Неоніла Андрійчук. – Цей факт яскраво показує відкритість та толерантність сучасного українського суспільства, суспільства без ксенофобії та антисемітизму. Розуміння, що все створене в Україні, не важливо ким – українцями, поляками чи, як у цьому випадку, – євреями, є загальнонаціональною культурною та історичною спадщиною та надбанням і має однаково вивчатися та зберігатись, є об’єднавчим фактором для громадян нашої країни, сприяє загальнонаціональній єдності. Особливо сьогодні, коли ми протистоїмо жорстокому та страшному зовнішньому вторгненню з боку Росії».
Сприяє школярам у їхній ініціативі надає і відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради. Зокрема, його співробітники надали допомогу школярам консультаціями, забезпечили юних краєзнавців методичними та довідковими матеріалами.
«Під яким кутом не подивися, – ініціатива школярів перебуває у нашому віданні, – каже начальник відділу Олег Федоров. – Тут маємо і культуру, і національності, і релігію… Адже декор мацев насамперед показує релігійні погляди євреїв. З туризмом тут також все ОК! Навіть більше. У цьому питанні маємо свій «шкурний» інтерес. Після Перемоги ми у громаді плануємо активно розвивати туризм. У тому числі й «національно орієнтований». Городок цілком здатен стати одним із центрів єврейського туризму. До нашої громади, зокрема, входять ексмістечка Кузьмин та Купин із численними та дуже цікавими пам’ятками єврейської історії. Зовсім поряд – знаменитий Сатанів, Гримайлів, Гусятин та Смотрич. У центрі ж цього туристичного вузла саме наш Городок. Тож школярі зараз виконують і частину роботи нашого відділу. Сподіваємося, що в результаті ми отримаємо непоганий путівник старовинним єврейським некрополем Городка».
За інформацією Поділля Ньюз