(Українська) Парк поблизу Полонного на Хмельниччині заклав ірландець
Могутні дуби, велетенські сосни й вільхи. А ще – джерело з мінеральною водою та ріка, що оперізує місцевість. За 100 кілометрів від Хмельницького, поруч з Полонним, розкинувся Новоселицький парк – пам’ятник садово-паркової архітектури загальнодержавного значення.
Хоча локацію облаштували півтора століття тому, вона донині лишається недооціненою. Водночас зі зміною туристичних пріоритетів через карантин Новоселицький парк може стати своєрідним магнітом, що вабитиме туристів не лише з Хмельниччини.
Парк розташований в однойменному селі Новоселиця, яке нині у складі Полонської об’єднаної територіальної громади. У населеному пункті незношене асфальтове покриття, біля парку – дороговказ. Щоправда, далі асфальт закінчується.
Парк у середині ХІХ століття заклав відомий ірландський ботанік і майстер садово-паркового мистецтва Діонісій Макклер. За своє життя на Волині й Поділлі цей ірландець створив близько пів сотні різноманітних парків.
У Новоселицю Діонісія запросила графиня Гагаріна. Адже саме тут розташовувалася її садиба. Парк закладений на місці старої діброви. Макклер обіграв особливості ландшафту. Річка Хомора тут робить вигин і повертає під кутом понад 90 градусів, оминаючи підвищення з дібровою. При створенні парку використовувалися породи рослин, притаманні для цієї місцевості. Тобто якщо хтось очікує побачити, приміром, екзотичне тюльпанове дерево, то такого нема. Водночас тут одна з найкращих липових алей, є дуби, сосни, клени. На болотистому ґрунті росте вільха, призначена для осушення і для захисту місцевості від вітру, – розповідає історик Анатолій Бученко.
У Новоселицькому парку добре збереглися закладені понад століття тому алеї. Є тут і джерело з мінеральною водою з високим вмістом радону. Поряд збудована каплиця. До джерела регулярно приїздять місцеві жителі робити запаси. Спочатку на цьому місці була криниця з накриттям. На початку ХХ століття тут встановили насос, який подавав воду до палацу. Далі вода розподілялася територією, де мешкала прислуга Гагаріних та розташовувалися стайні.
У доглянутому вигляді парк проіснував до жовтневого перевороту. Після еміграції Гагаріних за кордон садибу розграбували. Системний догляд за парком припинився. Згодом його передали на баланс радгоспу Новоселиці. На зламі ж століть графський палац розібрали.
10 років тому з’явилися волонтери з місцевого населення, і за підтримки тодішнього голови сільради був відновлений невеликий шматок парку. Згодом місцеві римо-католики та православні спорудили тут статую Богородиці Оранти – символу, який об’єднує всіх християн. На жаль і нині, коли Новоселиця увійшла до складу Полонської об’єднаної тергромади, ми не маємо жодного системного вкладення державних грошей у парк, – зазначив Анатолій Бученко.