(Українська) Стародавній Меджибіж та його знахідки
Нині у Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж» – масштабні дослідження. Чимало цікавих знахідок – в Офіцерській башті замку. Після розкопок і реставрації об’єкт відкриють для туристів. На відвідувачів фортеці чекають і нові екскурсії у Лицарській вежі та у палаці Сенявських-Чарторийських.
Меджибіж на Хмельниччині – перехрестя культур та епох. Місце злиття двох рік. Тут розташовані такі визначні місця, як могила засновника хасидизму Баал Шем Това, руїни Троїцького костелу та Меджибізький замок.
Це фортифікаційна споруда, зведена у XIV столітті. Вона розташована за 30 кілометрів від Хмельницького, 4 кілометри від автошляху міжнародного значення «Стрий – Знам’янка».
Фортеця внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України. Її фундамент заклали ще в ХІІІ столітті. Тоді на місці майбутнього замку створили дерев’яне укріплення з глиняними насипами.
Після нищівної перемоги литовського війська над татарами у 1362 році відвойоване Поділля дісталося у подарунок Коріатовичам. Саме за литовського панування тут укріпили захисні вали, спорудили дерев’яні господарські будівлі і церкву. Протягом наступних століть храм постійно міняв орієнтацію віри в залежності від господаря.
Нині у Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж» – масштабні дослідження. Особливих руйнувань фортеця зазнала у середині ХХ століття. Наприклад, в Офіцерській вежі за СРСР влаштували склад.
Вже після 1991 року вежа тривалий час залишалася занедбаною та закритою для туристів.
Офіцерська башта містить сліди кількох епох. Будівництво нижнього ярусу розпочато у XVI столітті. Верхня частина будувалася трьома століттями пізніше. Вона виконана у вигляді восьмигранника. У башті від 2018 року тривають археологічні дослідження.
Коли тут стояли військові, був клуб, де збиралися офіцери на відпочинок, на різні свята та зібрання. А ще цікавіше, що під час наших археологічних досліджень ми відкопали фундаменти ще однією будівлі, яка схована була під стінами нижньої вежі. І є припущення, що то, можливо, залишки фортеці, яку будували Коріатовичі в XIV столітті, – розповідає директор Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» Олег Погорілець.
Під час досліджень археологи віднайшли фрагменти дерев’яної гонтової покрівлі. А також розчистили криницю із залишками величезних діжок, якими звідти витягали воду. Там же виявили речі радянського періоду.
Поки ця локація залишається недоступною для туристів. Але у майбутньому, після остаточного розчищення криниці відвідувачі зможуть не лише побувати в Офіцерській башті, а й скуштувати замкову воду.
У нас є кілька варіантів, що ми тут зробимо, якщо проведемо повну реконструкцію. Верхній поверх – це буде офіцерське зібрання, а на нижньому поверсі або ми будемо робити діораму битви під Пилявцями 1648 року, а, можливо, ми вже потім будемо використовувати це приміщення для того, щоб відтворити якийсь період XVI століття, коли саме будувалася основа цієї вежі, – ділиться планами Олег Погорілець.
А от чотириярусна Лицарська вежа, розташована при вході у замок, вже відновлена. На нижньому поверсі вежі незабаром збираються влаштовувати інтерактивні екскурсії, які б відтворювали моменти оборони фортеці гарматним вогнем.
Лицарська вежа цікава своїми унікальними бійницями на другому ярусі. Вони мають кілька різних отворів, які давали можливість обстрілювати весь периметр вежі. Такі бійниці рідко зустрічаються у фортифікаційних спорудах та допомагають прослідкувати, як розвивалася оборонна справа фортець у період переходу від луків та арбалетів до вогнепальної зброї. Саме такі бійниці давали можливість вести вогонь і прямо перед собою, і фанкувати в сторону, відтак захисник міг стріляти в двох напрямках.
Четвертий рік поспіль триває реконструкція палацу Сенявських-Чарторийських. Від XVIII до XIX століття, коли замком володіли магнати Чарторийські, частину підземелля здавали в оренду меджибізьким купцям, як склад. В інших кімнатах підземелля в різні часи були льодовня, в’язниця та катівня.
Тут, цілком імовірно, за володіння цими територіями Сенявських, могла бути в’язниця, поруч могла бути катівня. Дуже тоді жорстко карали за зраду, шпигунство, чаклунство, – розповідає науковий співробітник Державного історико-культурного заповіднику «Межибіж» Сергій Войтко.
Цього року на реставрацію виділили 10 мільйонів гривень з обласного бюджету. Ще 25 мільйонів із державного поки тут не дочекалися.
Нині ж фортеця щодня вабить туристів. Одні з них приїздять лише у фестивальні дні, інші – відвідують замок у будні.