Путівник Хмельницьким
Що ж можна подивитися прискіпливому туристу у Хмельницькому? До прикладу, на вулиці Проскурівській, адже вона існує фактично з моменту виникнення Плоскирова. На ній збереглося чимало старих будинків та інших цікавих об’єктів. Один із них – класичної архітектури чотириповерховий будинок (Проскурівська, 13), який у 1890 р. спорудив дворянин Людвіг Дєрєвоєд – власник найкращої на той час у місті аптеки, розміщеної на першому поверсі того ж будинку. За адресою Проскурівська, 15 у першій половині ХХ ст. був найпопулярніший ресторан міста – “Слон”, який славився своєю вишуканою кухнею. Ще одним “козирем” ресторану був оркестр сліпих музик, які грали щовечора. Над рестораном, на другому поверсі, були готельні номери. Саме в цьому готелі у вересні 1938 р. зупинялася знімальна група відомого кінорежисера Олександра Довженка, що знімала у Проскурові епізоди фільму “Щорс”.
Перед сквером ім.Т.Шевченка – ще одна історична споруда – міський Будинок культури (Проскурівська, 43). У 1892 р. у Проскурові був відкритий приватний театр Б.Шильмана, який розташовувався в дерев’яній будівлі на вул. Кам’янецькій. Театр не мав власної трупи та надавав приміщення заїжджим акторам. У 1907 році, заручившись підтримкою міської влади, Б.Шильман спорудив нову будівлю театру по вул. Олександрівській. Під час національної революції, коли у 1919-20 рр. у Проскурові тричі перебував Уряд Української Народної Республіки (УНР) та Директорія, театр часто використовувався для урядових засідань. У 1920 р. театр був націоналізований, у його приміщенні спочатку діяв Український державний драмтеатр. У повоєнні роки у цій будівлі розміщався обласний театр, але вже від 1960 р. – міський Будинок культури.
Будівля нинішнього обласного театру ляльок (Проскурівська, 46) була побудована у 1880-х рр. і належала купцю Соломону Маранцу – одному з найбагатших мешканців Проскурова кінця XIX – початку XX ст., який вів торгівлю цукром і гасом, володів паровим млином і цукровим заводом. Отже, не дивно, що “цукрозаводчик” Маранц мав одну з найкращих садиб у місті із двоповерховим особняком в оточенні чудового саду. У XX ст. будинок кілька разів перебудовувався, у повоєнні роки тут розташувався Палац піонерів. У 1989 р. Палац піонерів переїхав у нове приміщення, а в будинку №46 розмістився театр ляльок.
Ляльковий театр
До речі, місто Хмельницький надзвичайно насичене різноманітними пам’ятниками, скульптурами та монументами, що вирізняє його від інших міст. Так, пам’ятників гетьману Богдану Хмельницькому тут чотири (!) – більшої кількості не знайдеш в жодному місті Україні. Є пам’ятники іншим видатним діячам: Т.Шевченку – два, І.Франку, В.Чорноволу, Г.Сковороді, Митрополиту Володимиру… У затишному дворі Будинку спілки художників розмістився найоригінальніший пам’ятник – барону Мюнхаузену. Таких у Світі лише два.
Майдан Незалежності
Приємні враження залишить прогулянка по центральній площі міста – майдану Незалежності. Монументальна споруда Будинку Рад стала домінантою головного майдану міста, що почав формуватися у середині 1950-х рр. Згодом площу прикрасили два фонтани, зелені газони та квітники. З півночі майдан обмежує одна із найгарніших вулиць міста – Гагаріна. У ХІХ ст. вона була закладена як Бульвар (до 1961 р. носила назву Старобульварна). За адресою Гагаріна, 3 розміщена Хмельницька міська адміністрація. Вона займає приміщення колишнього реального училища, яке було відкрито 1904 р. Училище мало 6-річний курс навчання і давало “реальну” (від лат. “realis” – дійсне) середню освіту з технічним нахилом. Навчалося до 300 учнів. З перших днів радянської влади реальне училище припинило своє існування. В його приміщенні діяла школа, пізніше – партійно-комсомольські установи, а з 1986 р. – міськвиконком. Фактично навпроти міськвиконкому розташований красивий старовинний особняк (вул.Гагаріна, 4). Побудований у 1903 р. і належав одному з проскурівських лікарів. З початку Першої світової війни будинок перейшов у військове відомство, і з липня 1914 р. в ньому розташувався штаб 8-ї армії Південно-Західного фронту під командуванням відомого генерала Брусилова. З 2001 р. у особняку розмістився Палац урочистих подій.
Фото
