Хмельницький академічний обласний театр ляльок

Його назва – «Дивень», і театр насправді дивує. Починався він у 1970 році з двох кімнат при тодішній обласній філармонії та з ентузіазму його першого головного режисера Сергія Єфремова і перших акторів. І хоча на початках дехто сприймав їхню справу як хобі, митці швидко довели: вони – професіонали, і з ними у Хмельницький прийшов новий вид мистецтва. Згодом театр отримав притулок в одному з будинків центру міста, а наприкінці 80-х переселився у нове красиве приміщення на центральній вулиці, відоме старшому поколінню хмельничан як Палац піонерів, а історикам – як дім фабриканта Соломона Маранца.

Театр швидко завоював своїх глядачів і прихильників. Як не дивно, ними стали не лише діти, але й доросла аудиторія. З віком театр буквально виростав із дитячих штанців, зумівши поєднати, здавалося б, непоєднувані речі: дитячі безпосередність сприйняття будь-якого мистецтва і дорослу філософічність своїх вистав.

Буквально з перших літ існування слава про Хмельницький ляльковий прокотилась не лише Україною, але й усім театральним світом Радянського Союзу. Завдяки міцному сплаву досвідчених корифеїв сцени і молодих талантів він став своєрідною творчою майстернею. Таким собі гончарним колом, де з первісної глини талант ліпив неперевершені вироби.

Наприкінці 80-х років, з приходом двох талановитих випускників Ленінградського театрального інституту Сергія Брижаня та Михайла Ніколаєва театр отримав новий імпульс до розвитку. Брижань став головним режисером театру, Ніколаєв – головним художником. Для двох молодих митців, не зашорених умовностями і штампами, Хмельницький ляльковий став місцем втілення найсміливіших творчих ідей. Саме вони привнесли у творчість театру поетичне начало, піднявши його вистави до вершин драматургії. Це привабило до театру не лише молодих мам і бабусь зі своїми дітлахами, але й самостійну дорослу аудиторію, яка тяжіє до філософського осмислення буття. Сьогодні в театральному репертуарі – понад 60 вистав, кожна з яких – справжня мистецька перлина. На його підмостках творять дива кілька заслужених артистів України, щедро ділячись своїми надбаннями з молодшими колегами.

У 2010 році, під керівництвом нового директора Алли Пундик, в приміщенні театру проведено капітальний ремонт, що зробило його ще привабливішим і комфортнішим. Того ж року театр отримав звання академічного.