Музей Анни Ахматової у Слобідці-Шелехівській
Невеличке село, розташоване за 15 кілометрів від райцентру Деражня, було б зовсім пересічним, якби не два дореволюційні особняки, які тут збереглись. Один із них – справжній палац – маєток поміщиків Новицьких. Інший – глинобитний, простий, але добротний одноповерховий будинок. Зовні нічим непримітний, але саме йому судилося стати музеєм. Адже саме в цьому будинком не раз за своє життя перебувала видатна російська та радянська поетеса Анна Ахматова (Горенко).
Найяскравішу представницю так званої «срібної доби» російської поезії Анну Ахматову пов’язували з Поділлям міцні кровні узи. Саме тут, в Летичівському повіті, свого часу придбав собі маєток її дід Еразм Стогов. Маючи п’ятьох дочок, він згодом вирішив віддати їх заміж за сусідів-дворян. Одна з дочок, Анна, вийшовши заміж за місцевого поміщика Вакара, оселилась у Слобіді-Шелехівській – саме в цьому одноповерховому будинку. До неї часто приїжджала гостювати наймолодша сестра Інна зі своєю дочкою Анею. Згодом Інна Еразмівна проведе тут останні роки свого життя і буде похована на сільському цвинтарі. А її знаменита донька, ставши дорослою, ще не раз приїздитиме в тітчин маєток – відпочити тілом і душею. Така передісторія появи тут музею Анни Ахматової.
А відкрили його в 1989 році – до сторіччя літераторки. Спочатку думали обмежитись лише встановленням меморіальної дошки на будинку, де вона бувала. Та згодом вирішили облаштувати музей. Адже у мешканців села збереглось немало речей із цієї садиби, та й мати поетеси Інна Еразмівна спочиває на місцевому кладовищі.
Зачувши про створення меморіалу Ахматової, селяни віддали в музей все, що збереглося з поміщицького дому Вакарів. Ще деякі експонати були передані з Петербургу (тодішнього Ленінграду) і Москви. Чимало пам’яток ретельно зібрала і зберегла перша директорка музею, місцева вчителька української мови та літератури Марія Іванівна Скорбатюк (на жаль, нині покійна). Таким чином вдалося створити повноцінну експозицію в двох кімнатах маєтку. А візитівкою музею є погруддя Анна Ахматової, виготовлене петербурзьким скульптором Віктором Зайком, яке встановлене поряд із будинком.