Костел Святого Войцеха в Гвардійському: барокова велич

На Хмельниччині у селі Гвардійське – колишньому Фельштині – розташований храм Святого Войцеха або Провидіння Божого.

Кам’яна будівля з’явилася тут наприкінці XVIII століття та названа на честь празького єпископа, аскета та помічника знедоленим. Костел – у бароковому стилі. Його фасад прикрашений пілястрами та фігурами святих. На початку XX століття католицька парафія тут налічувала понад 8 тисяч вірян. Тому храм вирішили розбудувати.

“Побачити, як виглядав храм до революції можна на світлинах, зроблених на початку XX століття, коли отець Глущинський розбудував його. Також у храмі був духовий оркестр”, – розповідає настоятель храму Святого Войцеха в 1987-1995 роках Віктор Ткач.

 

На початку 30-х років радянська влада храм закрила, а приміщення використовувала то як склад, то як клуб. У часи голодомору тут зберігали неабиякі запаси конфіскованого у людей зерна. Під час німецько-радянської війни костел Святого Войцеха знову відкрили. Німці дозволили молитися тільки у ризниці. Інший простір вони також використовували як зерносховище. Храм діяв до 1950 року. Сюди приїздив священник з Городка відправляти службу, хрестити та вінчати. Згодом будівлю віддали заводу “Маяк” під склад. В одній зі стін вибили великі двері, якими до приміщення заїжджали трактори та вантажівки. Десятиліттями віряни боролися за відновлення костелу.

“Знаю одного парафіянина, який 18 разів був у Москві та в Києві з проханням повернути храм. Пригадую, як 17 серпня 1989 року нас запросили на засідання виконкому Хмельницького району, де ми заявили, що 1 квітня 1990 року ми входимо в наш храм. Так і сталося. тоді була відправлена перша служба божа в цих руїнах”, – згадує настоятель.

Щодня для відновлення храму приходили пів сотні парафіян. Реконструкція тривала 4 роки. Стіни костелу довелося відчищати від багатьох шарів вапна, відновлювати розписи, споруджувати вівтарі, замовляти статуї. У червні 1994 року храм освятили.

У храмі організували музей з експонатами, що розповідають про його історію – з часів побудови і донині. Наприклад, там збережене фото пані Франі з села Райківці, яка після повернення із заслання стала активісткою відродження костелу у Гвардійському. Є там і декілька десятків молитовників і співників, виданих ще до Жовтневого перевороту. Крім того, у музеї можна побачити знахідки, виявлені під час реставрації, зокрема, натільні хрестики та медальйони-іконки, що датуються другою половиною XIX – початком XX століття.

Детальніше дивіться у сюжеті каналу Nagolos TV