Смотрич – перша столиця Подільського краю

Смотрич – туристичний клондайк та перша столиця Подільського краю. Тут можна побачити пам’ятки архітектури, милуватися приголомшливою природною красою річок, джерел, лісів та гір.

Селище міського типу Смотрич на південному заході Хмельниччини майже рівновіддалене від Кам’янця-Подільського, Дунаївців та Городка. Звідси до цих міст – близько 30-ти км. Селище розкинулося на півострові, який утворився злиттям двох річок – Смотрича та Яромирки. Рельєф тут хвилястий, порізаний великими ярами. Таке розташування завжди вважалося зручною позицією – і для мирного життя, і для оборони.

Перші згадки про містечко – у давньоруських літописах. У XIII ст. поселення знищили татари. У XIV ст. Смотрич відбудували литовські князі Коріатовичі.

“Протягом 20-ти років Смотрич був столицею Подільського краю. Також тут було Магдебурзьке право та резиденція братів Коріатовичів. Також Смотрич завжди був вільним містечком, тут ніколи не було кріпаків,”– розповідає уродженець і селищний голова Смотрицької громади Ігор Ялоха.

У селищі до сьогодні співіснують різні конфесії: православні, протестанти та католики. На околиці встановлений пам’ятний знак загиблим тут під час Другої світової війни євреям. Одна з головних тутешніх родзинок – костел Святого Миколая, зведений майже 200 років тому. Раніше на цьому місці була резиденція Коріатовичів – ще до перенесення її до Кам’янця-Подільського. За князя Костянтина Коріатовича у Смотричі навіть карбували власну монету. На території костелу поховані одні з власників Смотрича – Потоцькі, які володіли містечком від XVII до середини XIX ст.

Ще одна відома місцева пам’ятка – дзвіниця Успенської церкви, якій майже 280 років. Радянська влада прибрала звідти дзвін. А під час Другої світової війни дзвіниця суттєво постраждала від вибухів. Згодом тут обвалилася ще одна стіна.

Громадський активіст смт Олег Борисюк розповідає, що церква сама не збереглася: “У нас зараз відбудована нова Успенська церква. На старому місці її вирішили не будувати, оскільки там вже прокладені водопровідні труби. Але дзвіниця збереглася. Від руйнування Совєтами її врятувало те, що це була найвища точка в Смотричі, яку використовували картографи для карт місцевості”.

 

Перебуваючи у складі Речі Посполитої, Смотрич одним з перших тутешніх містечок отримав право на варіння пива. У селищі досі збереглися залишки пивоварні – льохи, де дозрівав хмільний напій. Воду ж для пива брали з джерела, яке й донині б’є зі скелі. У частині селища – “Гребельки” – б’ють інші джерела. Звідси зараз беруть воду місцеві жителі.

Нині Смотрич – центр об’єднаної територіальної громади, до якої входять ще 8 сіл. Поблизу діють елеватор та гранітний кар’єр. У селищі є ліцей, музична школа, амбулаторія сімейної медицини.

За 7 км від Смотрича – гора Сокіл, одна з найвищих з гряди Подільських Товтр. Її висота – понад 340 м. На протилежному березі річки Смотрич майже така ж за висотою – Оксан-гора, вкрита густим лісом.

Мільйони років тому тут розбивалися хвилі тропічного Сарматського моря. З тих часів до сьогодні залишився бар’єрний риф, що пролягає Хмельниччиною. А навколо нього – скелясті утворення (Товтри). Колись вони були кораловими островами. Гора Сокіл цікава тим, що тут переховувався Устим Кармалюк.

Детальніше дивіться у сюжеті каналу Nagolos TV