Тарноруда: бароковий костел та школа у палаці

У селі Тарноруда поблизу Волочиська у Хмельницькому районі донині зберігся бароковий костел, а школа розташована у справжньому палаці. Перша згадка про населений пункт – кінець XIV – початок XV століття. А вже у XVII столітті селом володіли магнати Одровонжі. Згодом воно стало власністю Сенявських. Приблизно в той же історичний період Тарноруда отримала Магдебурзьке право і стала важливим торговельним пунктом у верхів’ях річки Збруч.

Бароковий костел Божої Матері Святого Скапулярія в Тарноруді будували в декілька етапів. Три століття тому він вважався найсхіднішим в Речі Посполитій.

Краєзнавець Андрій Майхер розповідає, що сюди приходили на відпусти з Волині, Житомира та Кам’янець-Подільської дієцезії. Окрім цього, статус санктуарію передбачає, що тут розвивається культ довкола чогось. В цьому випадку це була ікона Ісуса Милосердного. Нині ікона, вірогідно, зберігається у Польщі.

Раніше в костелі налічувалося 7 вівтарів. Три – з каменю, решта – з дерева. Також тут розміщувався потужний орган, від звуку якого могло розтріскатися скло на вікнах.

“Є цілий підземний поверх, де ховалися деякі мощі. Збереглася, на жаль, тільки одна плита з написом “1786 рік”. Також навколо костелу був мур із дзвіницями та фігурами. Одна з них – Святого Йоана. Окрім цього, храм постійно приймав велику кількість людей – внутрішній двір міг їх вмістити”, – розповідає краєзнавець.

Ні багате оздоблення, ні орган до сьогодні не збереглися. У 30-х роках XX століття селяни Тарноруди зазнали гонінь від радянської влади. 600 осіб тоді вислали, а храм спробували знищити. В радянський період зробили тут клуб, влаштовували танці, показували фільми. А пізніше зробили склад. Андрій Майхер розповідає, що тут зберігали хімію: “Завезли міндобрива, дах провалився, все затікало. Храм зруйнували до такого стану, щоб він був непридатним для прихожан”.

Вже перед розвалом СРСР завдяки коштам місцевих парафіян і пожертвам вірян з усього світу храм відновили. Діє він і зараз.

Поруч з костелом є ще одна тарнорудська родзинка – палац родини Мордвинових. Його звели на схилі пагорба, який укріпили цегляним муром.

Розміри будинку – 25 на 25 метрів. Він збудований на підвищенні. Тут багато інженерних споруд. Архітектором був генерал-лейтенант Андрій Кравцов. Палац стилізований під замок. Тут є доволі великий і вдвічі старший за палац господарський двір. Також зберігся будинок управителя, в якому народився Ігнацій Сцибор-Мархоцький. Окрім цього, біля палацу збереглися пивниці.

У маєтку був водогін. Із західного боку палацу – майданчик для влаштування балів. У саду поруч розташовувався фонтан. До наших днів не збереглися три вежі над входом і заїзд на другий поверх, де жили господарі. Після Другої світової війни тут діяв дитячий будинок. Наразі у палаці – загальноосвітня школа.

Детальніше дивіться у сюжеті каналу Nagolos TV