(Українська) Тарноруда: бароковий костел та школа у палаці

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

У селі Тарноруда поблизу Волочиська у Хмельницькому районі донині зберігся бароковий костел, а школа розташована у справжньому палаці. Перша згадка про населений пункт – кінець XIV – початок XV століття. А вже у XVII столітті селом володіли магнати Одровонжі. Згодом воно стало власністю Сенявських. Приблизно в той же історичний період Тарноруда отримала Магдебурзьке право і стала важливим торговельним пунктом у верхів’ях річки Збруч.

Бароковий костел Божої Матері Святого Скапулярія в Тарноруді будували в декілька етапів. Три століття тому він вважався найсхіднішим в Речі Посполитій.

Краєзнавець Андрій Майхер розповідає, що сюди приходили на відпусти з Волині, Житомира та Кам’янець-Подільської дієцезії. Окрім цього, статус санктуарію передбачає, що тут розвивається культ довкола чогось. В цьому випадку це була ікона Ісуса Милосердного. Нині ікона, вірогідно, зберігається у Польщі.

Раніше в костелі налічувалося 7 вівтарів. Три – з каменю, решта – з дерева. Також тут розміщувався потужний орган, від звуку якого могло розтріскатися скло на вікнах.

“Є цілий підземний поверх, де ховалися деякі мощі. Збереглася, на жаль, тільки одна плита з написом “1786 рік”. Також навколо костелу був мур із дзвіницями та фігурами. Одна з них – Святого Йоана. Окрім цього, храм постійно приймав велику кількість людей – внутрішній двір міг їх вмістити”, – розповідає краєзнавець.

 

Ні багате оздоблення, ні орган до сьогодні не збереглися. У 30-х роках XX століття селяни Тарноруди зазнали гонінь від радянської влади. 600 осіб тоді вислали, а храм спробували знищити. В радянський період зробили тут клуб, влаштовували танці, показували фільми. А пізніше зробили склад. Андрій Майхер розповідає, що тут зберігали хімію: “Завезли міндобрива, дах провалився, все затікало. Храм зруйнували до такого стану, щоб він був непридатним для прихожан”.

Вже перед розвалом СРСР завдяки коштам місцевих парафіян і пожертвам вірян з усього світу храм відновили. Діє він і зараз.

Поруч з костелом є ще одна тарнорудська родзинка – палац родини Мордвинових. Його звели на схилі пагорба, який укріпили цегляним муром.

Розміри будинку – 25 на 25 метрів. Він збудований на підвищенні. Тут багато інженерних споруд. Архітектором був генерал-лейтенант Андрій Кравцов. Палац стилізований під замок. Тут є доволі великий і вдвічі старший за палац господарський двір. Також зберігся будинок управителя, в якому народився Ігнацій Сцибор-Мархоцький. Окрім цього, біля палацу збереглися пивниці.

У маєтку був водогін. Із західного боку палацу – майданчик для влаштування балів. У саду поруч розташовувався фонтан. До наших днів не збереглися три вежі над входом і заїзд на другий поверх, де жили господарі. Після Другої світової війни тут діяв дитячий будинок. Наразі у палаці – загальноосвітня школа.

Детальніше дивіться у сюжеті каналу Nagolos TV