Тарнорудський некрополь: історія довжиною у понад 2 століття

У нічим не примітних хащах на околиці села Тарноруда поблизу Волочиська у Хмельницькому районі ховається цікавий об’єкт. Це – некрополь, де почали ховати ще наприкінці XVIII століття.

Цвинтар, розташований на північній околиці населеного пункту, займає територію понад 4 гектари. Він розділений на уніатську (або православну) і католицьку частини. Всередині цвинтар також поділений на сектори, де ховали людей в залежності від їх заможності при житті. Там і сям – захоронення скриптами (підземними усипальницями). Тут можна побачити декілька десятків варіантів різьби по каменю. Серед мотивів – розп’яття Ісуса, змій-спокусник з яблуком та ін. На могилах –  хрести з різним оздобленням.

“Серед цікавих поховань є тарнорудський пивовар Бачинський, якого поховали у 1805 році. Цікаво, що на карті фон Міга у XVIII столітті відображена тарнорудська пивоварня. Окрім цього є групові поховання. Може бути високий обеліскового типу пам’ятник, де могла бути похована ціла родина. Зазвичай, такі поховання влаштовували від пошестей – наприклад, тифу, коли уся сім’я помирала від тієї ж хвороби, тоді їх ховали разом”, – розповідає краєзнавець Андрій Майхер.

Поховані тут і представники середньої шляхти – наприклад, поміщик Івановський, який володів сусіднім селом Соломною.

Також тут є пофарбована фігура одного з апостолів: Йосипа чи Петра. На некрополь фігуру в радянські часи перенесли з місцевого костелу, звідки її скинули.

Є на кладовищі і так зване поховання місцевого Казанови. Насправді ж тут покоїться жінка, яка при житті, вірогідно, зраджувала своєму чоловікові.

На надгробках різноманітна символіка – масонська і не лише.

“Зазвичай орнамент на могилах найчастіше відображав рід діяльності похованих людей. Це міг бути якийсь митець, який перебував у Тарноруді. Село було популярним місцем для письменників. Наприклад, Антоній Мальчевський, засновник української школи в польській літературі, провів дитинство тут, у свого дядька Франциска Ксаверія Мальчевського”, – каже краєзнавець.

На уніатській частині збереглися фундаменти двох церков. До слова, Тарноруда – місце подій Української революції. У 1920 році тут відбувся бій Чорних запорожців під керівництвом Петра Дяченка з більшовиками. За словами Андрія Майхера, для запорожців було питанням життя і смерті заволодіти муром, який огороджував у Тарноруді цвинтар. У результаті у відкритому полі вони відгородилися цим муром, який став для них лінією оборони.

Нині Тарнорудський некрополь внесли в реєстр нововиявлених пам’яток. А от на ушляхетнення цієї території в громаді грошей поки не знайшли.

Детальніше дивіться у сюжеті каналу Nagolos TV