На Хмельниччині через грибок руйнується один зі старовинних палаців
Грибок руйнує пам’ятку національного значення – державний історико-культурний заповідник Самчики. Появу плісняви у палаці спричинило заволоження стін у холодну пору року, відсутність опалення та неможливість виконати реставраційні роботи через призупинення фінансування на момент повномасштабного вторгнення.
Парадна зала південної анфілади палацу державного історико-культурного заповідника “Самчики” у XIX столітті слугувала для відпочинку гостей, а нині на її стінах у буквальному сенсі розквітає пліснява. За словами виконуючого обов’язки директора заповідника Богдана Пажимського, “цвісти” стіни палацу почали 6-8 років тому. Така ж картина – у Римській залі.
Пліснява плюс грибок “добили” паркет. Щоб його врятувати, ми були змушені його зняти і застелити підлогу дошками, – додає пан Богдан. – Були фрагменти ще “живі”, “здорові”, і щоб вберегти автентичність, заміри, ми його зняли, це все картографували і власне законсервували, він у нас зберігається у фондосховищі.
Грибок пошкоджує стіни і старовинний паркет і в Японському кабінеті.
Це була відпочинкова кімната в ті давні часи, паркет тут зберігся автентичний, це Здолбунівська фабрика, австрійська фірма 1854 року. На жаль, теж є вплив заволоження стін, фундаментів, мурувань, – розповідає заступник директора заповідника.
У 1991 році виконувалися роботи щодо просочення фундаментів будівлі для того, щоб не було заволоження грунтовими водами.
Робили тоді за новітньою технологією, гідрофобним розчином методом електроін’єктування. Але це був 91 рік, – пояснює Богдан Пажимський.
Відтоді таких заходів не проводили, бо бракувало коштів, розповідає Олександр Пажимський. Він керував заповідником з 1990 року. Розповідає, опалення, яке могло поліпшити ситуацію у приміщеннях, у палаці немає давно.
Шестаков Михайло Петрович, останній власник маєтку, зробив тут опалення. Тут його навіть видно подекуди. Після цього нічого не було. Потім дослідна станція зробила опалення, але воно не було зроблене так, як потрібно. А зараз потрібно робити все. Капітальної реставрації, капітального ремонту цей палац не бачив, – наголошує колишній директор заповідника.
Найперше, що необхідно зробити, аби берегти палац від плісняви, розповідає заступниця начальника управління інформаційної діяльності та культури Валентина Лукашук, це розв’язати питання з його опаленням, що дасть можливість зберегти всередині інтер’єри.
Ми можемо залучати кошти меценатів і благодійників. Це якби передбачено законодавством. А друга така позиція, що можна кошти, зароблені заповідником, теж витрачати, це не заборонено, на реставраційні роботи. Реставраційні роботи, мається на увазі, не в повному обсязі як реставрація. Це можуть бути якісь локальні такі моменти, які необхідно зараз виконати. Це теж не заборонено і це можуть виконувати працівники заповідника, – пояснила посадовиця.
У 2021 році заповідник “Самчики” увійшов до переліку об’єктів проєкту “Велика реставрація”. Його мали реставрувати державним коштом, каже Богдан Пажимський.
В 2021 році обласна рада виділила 1 мільйон 500 тисяч гривень для виготовлення ескізного проєкта реставраційних робіт. Ми їх використали, ці кошти, тобто з трьох етапів перший етап ми пройшли, – каже Богдан Пажимський.
Проте на цьому процес зупинився, бо у зв’язку з воєнним станом реставраційні роботи не проводяться.
Відео: Суспільне Хмельницький