На Кам’янеччині розшифрували унікальну пам’ятку османської письменності, виявлену під штукатуркою у палаці

Палац Крупенських у селі Кривчик неподалік Кам’янця-Подільського на Хмельниччині, де нині розташований психоневрологічний інтернат, безперечно – один із найкрасивіших на Хмельниччині представників палацово-паркових комплексів ХІХ століття. Знайдена під час ремонту у вбиральні кам’яна плита, вкрита арабською в’яззю, викликала неабиякий інтерес науково-краєзнавчої експедиції Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника (К-ПДІМЗ). Після ґрунтовного дослідження нарешті було розшифровано напис.

Про це розповіли у Кам’янець-Подільському музеї.

Сліди знахідки було виявлено випадково, під час ремонтних робіт у лівому (південному) крилі палацу, де зараз – туалетна кімната. Її було розчищено з-під шару штукатурки.

Найімовірніше, що першопочатково це приміщення слугувало напіввідкритою верандою, у стіні якої було вмонтовано дві кам’яні плити, декоровані написами арабською в’яззю.

Тож подальшим предметом дослідження стала саме розчищена плита. Було проведено її заміри, сфотографовано текст. А далі основним завданням став пошук перекладача з османської мови, на якій, як припустили учасники експедиції, найімовірніше, було виконано написи, вирізьблені на плитах в палаці Крупенських.

За консультаціями К-ПДІМЗ звернувся до відомого історика-османіста, професора Варшавського університету Даріуша Колодзєйчика, проте, виявилось, що дослідник, на жаль, пережив інсульт. Тому наступний лист був надісланий до його учениці Наталії Кроліковської, яка у свою чергу рекомендувала звернутись до професора університету Улудаг у м. Бурса в Туреччині, Мехмета Челєнка. Останній за допомоги своїх колег надіслав латинську транслітерацію тексту. На їхню думку, напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був великим візиром під час правління першого між 1713 і 1716 роками.

За допомоги археолога Pavlo Nechitaylo та його колег фото кривчицьких плит були надіслані до професора Університету Газі в Анкарі (Туреччина) Мехмета Хаккі Сучина. Останньому вдалось підготувати варіант латинської транслітерації османського тексту та переклад англійською мовою.

А українською зазначений текст можна перекласти наступним чином:

Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан який був звільнений від світу горя свого часу.

Поки світ наповнений смутком і горем,

не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.

[відсутнє] Вічне і дорогоцінне Право

День і ніч мої руки й язик голосили

Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв

Тепер запанували слухняність і спокій.

[відсутнє] Далеко від будь-якої помилки

Ця молитва у всіх на язиці вранці і ввечері.

Сила долі Королівства свідчить про це

Така освічена людина, як великий візир, була його нареченим

[відсутнє] і його візир Алі-паша

Ім’я його в усіх світах згадують добром.

Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,

[відсутнє] йому підвладні були всі створіння світу.

Наразі, якщо підтримати думку професора Челєнка, то згадка про султана Ахмеда ІІІ (1703–1730) вказує на те, що плити не пов’язані з періодом існування Подільського еялету (1672–1699). На більш імовірний зв’язок з правлінням Ахмеда ІІІ вказує і згадка про Алі-Пашу, а титул «наречений», у тексті – «damad», найімовірніше, дійсно вказує на постать Сілахдара Дамада Алі-паші (мученика Алі-паші), який обіймав посаду великого візира у 1713–1716 рр., як і зазначав професор Челєнк та його колеги. Найбільш імовірно, що вмонтовані у стіни кривчицького палацу плити первісно були встановлені в Хотині.

Саме за часу правління Ахмеда ІІІ проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці на початку XVIII ст. Кам’янець же, як відомо, за Карловицькою мирною угодою ще в 1699 р. повернувся до складу Речі Посполитої.

Власне і рід Крупенських походить з Бессарабії. Під час побудови палацу у Кривчику вже в ХІХ ст., послуговуючись модою на орієнталізм, Крупенські могли використати як декор кам’яні османські плити, що були демонтовані російським гарнізоном із одного із турецьких об’єктів в Хотинській фортеці.

Не менш важливим є і подальше збереження цих плит з можливістю їх подальшого експонування. Наразі К-ПДІМЗ заплановано провести розчистку другої плити та виготовлення гіпсових копій-зліпків, які б можна було розмістити в експозиції музею.