(Українська) На Кам’янеччині розшифрували унікальну пам’ятку османської письменності, виявлену під штукатуркою у палаці

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Палац Крупенських у селі Кривчик неподалік Кам’янця-Подільського на Хмельниччині, де нині розташований психоневрологічний інтернат, безперечно – один із найкрасивіших на Хмельниччині представників палацово-паркових комплексів ХІХ століття. Знайдена під час ремонту у вбиральні кам’яна плита, вкрита арабською в’яззю, викликала неабиякий інтерес науково-краєзнавчої експедиції Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника (К-ПДІМЗ). Після ґрунтовного дослідження нарешті було розшифровано напис.

Про це розповіли у Кам’янець-Подільському музеї.

Сліди знахідки було виявлено випадково, під час ремонтних робіт у лівому (південному) крилі палацу, де зараз – туалетна кімната. Її було розчищено з-під шару штукатурки.

Найімовірніше, що першопочатково це приміщення слугувало напіввідкритою верандою, у стіні якої було вмонтовано дві кам’яні плити, декоровані написами арабською в’яззю.

Тож подальшим предметом дослідження стала саме розчищена плита. Було проведено її заміри, сфотографовано текст. А далі основним завданням став пошук перекладача з османської мови, на якій, як припустили учасники експедиції, найімовірніше, було виконано написи, вирізьблені на плитах в палаці Крупенських.

 

За консультаціями К-ПДІМЗ звернувся до відомого історика-османіста, професора Варшавського університету Даріуша Колодзєйчика, проте, виявилось, що дослідник, на жаль, пережив інсульт. Тому наступний лист був надісланий до його учениці Наталії Кроліковської, яка у свою чергу рекомендувала звернутись до професора університету Улудаг у м. Бурса в Туреччині, Мехмета Челєнка. Останній за допомоги своїх колег надіслав латинську транслітерацію тексту. На їхню думку, напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був великим візиром під час правління першого між 1713 і 1716 роками.

За допомоги археолога Pavlo Nechitaylo та його колег фото кривчицьких плит були надіслані до професора Університету Газі в Анкарі (Туреччина) Мехмета Хаккі Сучина. Останньому вдалось підготувати варіант латинської транслітерації османського тексту та переклад англійською мовою.

А українською зазначений текст можна перекласти наступним чином:

Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан який був звільнений від світу горя свого часу.

Поки світ наповнений смутком і горем,

не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.

[відсутнє] Вічне і дорогоцінне Право

День і ніч мої руки й язик голосили

Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв

Тепер запанували слухняність і спокій.

[відсутнє] Далеко від будь-якої помилки

Ця молитва у всіх на язиці вранці і ввечері.

Сила долі Королівства свідчить про це

Така освічена людина, як великий візир, була його нареченим

[відсутнє] і його візир Алі-паша

Ім’я його в усіх світах згадують добром.

Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,

[відсутнє] йому підвладні були всі створіння світу.

Наразі, якщо підтримати думку професора Челєнка, то згадка про султана Ахмеда ІІІ (1703–1730) вказує на те, що плити не пов’язані з періодом існування Подільського еялету (1672–1699). На більш імовірний зв’язок з правлінням Ахмеда ІІІ вказує і згадка про Алі-Пашу, а титул «наречений», у тексті – «damad», найімовірніше, дійсно вказує на постать Сілахдара Дамада Алі-паші (мученика Алі-паші), який обіймав посаду великого візира у 1713–1716 рр., як і зазначав професор Челєнк та його колеги. Найбільш імовірно, що вмонтовані у стіни кривчицького палацу плити первісно були встановлені в Хотині.

Саме за часу правління Ахмеда ІІІ проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці на початку XVIII ст. Кам’янець же, як відомо, за Карловицькою мирною угодою ще в 1699 р. повернувся до складу Речі Посполитої.

Власне і рід Крупенських походить з Бессарабії. Під час побудови палацу у Кривчику вже в ХІХ ст., послуговуючись модою на орієнталізм, Крупенські могли використати як декор кам’яні османські плити, що були демонтовані російським гарнізоном із одного із турецьких об’єктів в Хотинській фортеці.

Не менш важливим є і подальше збереження цих плит з можливістю їх подальшого експонування. Наразі К-ПДІМЗ заплановано провести розчистку другої плити та виготовлення гіпсових копій-зліпків, які б можна було розмістити в експозиції музею.