Палац Гершгоріна відкрив свої двері для відвідувачів (ФОТО)
У Палаці Гершгоріна у місті Деражня, що у Хмельницькому районі, цими вихідними влаштували Дні відкритих дверей.
Нагадаємо, об’єкт культурної спадщини у Деражні, 1910 року побудови, викупила засновниця проєкту «Спадщина.UA» львів’янка Ганна Гаврилів за умовами аукціону Prozorro в рамках програми малої приватизації. З того часу об’єкт відновлюють фахівці «Спадщина.UA», серед яких архітектор Іван Щурко, історик Оксана Лобко та дизайнер Станіслав Клосовський.
За 4 місяці було зроблено чимало цікавих досліджень, починаючи від виявлення помилки в самій назві палацу та 100-річну етикетку виробника покрівлі, закінчуючи знахідками унікальних зразків керамічних кахлів та 100-річної етикетки виробника покрівлі Давида Люльки. Усі ці знахідки відкрили раніше невідому історію міста.
Напередодні відбулося відкриття палацу для істориків, гідів та памяткоохоронців.
Так приємно було бачити гостей з Хмельницького, Києва та Львова! Добре вино і неймовірна кількість історій та вражень від нашоі історикині Оксани Лобко та архітектора Івана Щурка в інтер’єрах, декорованих дизайнером Станіславом Клосовських.
Воістину, палац Гершгоріна – архітектурна перлина та майбутній туристичний магніт Поділля, в стінах якого – вся історія давнього міста з Магдебурзьким правом від заснування півтисячі років тому і до сьогодення.
В залах першого поверху ви зможете познайомитися із результатами наших історичних досліджень, оглянути унікальну збірку керамічних кахель, а також зробити мандрівку при свічках фантастичними підвалами, до яких не було доступу десятиліттями, – пишуть на сторінці культурної пам’ятки.
А у вихідні усі охочі мали змогу відвідати маєток вперше за понад століття. У відвідувачів була можливість оглянути палац та познайомитися із результатами роботи команди «Спадщина.UA». Місцеві мешканці та гості з Поділля пофотографувалися біля умовного каміна, потримали в руках відреставровані фрагменти кахель, походити підземними лабіринтами при свічках.
Також у рамках Днів відкритих дверей відбулись кураторська екскурсія наукового керівника проекту Івана Щурка та імпровізований моноконцерт проскурівського скрипаля Олександра Антонюка.