У фондах музею на Кам’янеччині зберігається зернотерка, якою користувалися до нашої ери
Дунаєвецький історико-краєзнавчий музей у Кам’янець-Подільському районі є власником цікавого експонату – зернотерки, датованої VI-III століттям до нашої ери.
До того часу як наші предки винайшли млин, упродовж декількох тисячоліть в період палеоліту та мезоліту, використовували плоскі кам’яні плити й один невеликий камінь, в результаті тертя утворювалась мука. Але ця справа вимагала великої сили і ще більшого терпіння. Дуже важко розтерти верхній шар зерна, адже воно постійно ковзало по поверхні зернотерки, для перетирання 10 грамів зерна потрібно близько 3 хв, а на кілограм – 3 години, а прикладена сила була рівна 5 кг. На результат також впливає якість зерна, вологість, сорт, якість зернотерки і каміння, а також самого мельника, розповідають у музеї.
Цей рідкісний експонат належить до періоду ранньозалізної доби (VI-III ст. до н.е.), було знайдено внаслідок проведених археологічних розкопок на багатошаровому поселені «Чаньків-1» у 2020 році, яке було організовано Державним підприємством Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.
За словами наукової співробітниці Дунаєвецького історико-краєзнавчого музею Дарії Сальцин,
За її словами, для створення зернотерки використовували граніт. Каміння мало бути великим і плоским, щоб сили тертя вистачало для молотіння, зернотерка обгоріла, ймовірно, через пожежу, тому вона не міцна і сипуча. Нижній камінь експоната оригінальний, а верхній — ні, пише Суспільне Хмельницький.
Наукова співробітниця каже, для того, щоб змолоти зерна, між каміння ставили невелику їхню кількість, бо від тиску вони ковзали поверхнею.
Верхній шар зерна — твердий і гладкий, тому його було важко розтерти. Історики й археологи Хмельниччини проводили експеримент на різних зернотерках, щоб власноруч перевірити технологію її роботи. Було встановлено, що за три хвилини можна перетерти 10 грамів зерна. Під час дослідження використовували різні способи тертя, щоб дізнатись, який найефективніший. Визначили, що на результативність помелу впливали різні фактори такі, як сорт зерна, його якість, сила з якою може працювати людина, — зазначила Дарія Сальцин.
