Зупинка поблизу Бакоти заграла яскравими барвами

Тільки останніми роками до українського суспільства дійшло, яким скарбом є/були старі мозаїчні зупинки. Над А-павільйонами працювали професійні художники, вони вражали іноземних туристів – а український автодор знищував їх десятками. Мозаїчні зупинки на трасі до Бакоти трапляються теж, але поблизу села стояла стара бетонна конструкція без жодного декору. Завдяки активістам зі Староушицької громади на Кам’янеччині колишня нудна зупинка виглядає яскраво й по-сучасному.

У своїй творчості митці використали елементи подільського розпису. Крім того, створили мапу Бакоти 1946 року з доповненнями 1970-х років (нагадаємо: село було затоплене під час будівництва Дністровського водосховища). Розпис здійснювався в рамках проєкту “Мальоване село” за підтримки Українського культурного фонду.

“Прикрашання утилітарних ніби-то будок, де люди очікували на автобус, на нашу думку, є продовженням та видозміненням української традиції декорування світу навколо, ще одним гімном красі та естетиці, потягом до естетизації побуту”, – йдеться на фейсбук-сторінці проєкту.

Нагадаємо, минулого року у рамках проєкту-первістка команди «Мальоване село» почалось оздоблення хатин, криниць та парканів у селі Грушка Староушицької громади. Також там відкрили унікальний музей просто неба. Створення унікальних етно артоб’єктів на головній вулиці плавно знайшло продовження у наступному проєкті – Затоплена культура. Реабілітація українськими традиціями.