(Українська) Голозубинці Дунаєвецького району

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Село Голозубинці розкинулося серед мальовничої природи на пагорбах та в ущелині стрімкої Студениці за 7 км від Дунаєвець. На південно-західному схилі гори, що на околиці села, ще в другій половині XVIII ст. був закладений парк площею 21 гектар з насадженнями дерев і кущів понад ЗО місцевих порід. Тут ростуть і окремі екзоти: клен сріблястий, сосна кримська, смерека біла, модрина європейська… Наприкінці XIX ст. у Голозубинецькому маєтку з’явився новий господар – пан Скибневський. Кажуть, що маєток він виграв у карти, але не дуже прагнув облаштовувати тут собі помешкання. Але що б там не було, пан узявся за повну реконструкцію садиби. У 1905 році будується палац – одно-двоповерхова споруда з оригінальним архітектурним рішенням центрального фасаду та всього комплексу будівель. У східному крилі палацу виділяється псевдобашта, видно ґонтове покриття, яке повністю збереглося до наших днів. У 1916 році закінчуються роботи по впорядкуванню прилеглого парку. Як свідчить викарбуваний на пілоні в’їзних воріт напис: «року 1916… зробив проект Сосновський з Варшави, виконав Петро Білий з Голозубинець». Зазначимо, що це досить рідкісний випадок, коли відомі імена головних будівничих палацо-паркового ансамблю. До наших днів, окрім палацу, збереглися деякі господарські будівлі: криниця, величезний льох та елементи паркового ландшафту. Серед останніх – чудові соснова та каштанова алеї, а також липова «альтанка», висаджена на пагорбі вісьмома деревами, які зацвітають по черзі. За переказами, тут полюбляла відпочивати пані Скибневська… Після революції пан втік: за переказами очевидців, його бачили у Варшаві в страшенних злиднях.

З 1962 року в маєтку розміщується обласна протитуберкульозна лікарня. У коридорі колишнього панського будинку збереглася панська плитка, а у вітальні – паркет.