(Українська) “Ангел скорботи” у Хмельницькому: єдиний пам’ятник політичним репресіям в Україні
Серед хмельничан – численні жертви розкуркулення, вигадані вороги народу, шпигуни та диверсанти. Але чи не найстрашнішою сторінкою української історії – проскурівської, зокрема, став голодомор 1932-1933 років. Численних жертв ленінізму та сталінізму оплакує меморіал “Ангел скорботи” у Хмельницькому.
Бронзовий пам’ятник жертвам репресій комуністичного режиму “Ангел Скорботи” відкрили у 1998 році у сквері на розі вулиць Проскурівська та Свободи. Його скульптори – видатні митці нашого часу, народний художник України Микола Мазур та його син Богдан, архітектор Валерій Козубенко.
Створити скульптуру запропонувала тодішня міська рада ще у 1990 році, до проголошення незалежності України.
Мистецтвознавиця, членкиня НСХУ Людмила Рожко-Павленко розповідає, що у цей час Микола Мазур почав працювати над темою голодомору.
Долучилася до спільної творчої роботи і дружина митця Людмила.
Це мав бути символ – символ примирення, благородної скорботи, символ упокорення, символ надії. А, власне, було вирішено, що таким символом може бути тільки ангел. Вони (сім’я Мазурів) запропонували такий макет пам’ятника, і комісія вирішила, що це може бути. І вже в 1994 році метровий макет пам’ятника вже був готовий, – каже Людмила Рожко-Павленко.
Затвердили і матеріал виготовлення скульптури – бронза, яка найбільше підходить, оскільки багато деталей скульптури в мармурі чи граніті зробити було неможливо.
Меценатами створення монумента були різні міські організації та підприємства. На Вишневському заводі під Києвом було відлито скульптуру.
Місце для меморіалу вибрали невипадково, адже у 1910-1911 роках проскурівський купець Янкель Берлянд звів тут один із найрозкішніших будинків того часу, долю якого кардинально змінила радянщина. Цей будинок можна побачити на муралі неподалік “Ангела скорботи”.
Коли більшовики створили радянську владу у Проскурові, це приміщення було надане військовим відомствам. Там був штаб кавалеристів червоного козацтва, і з часом там зробили відділ НКВС. І ми знаємо, що в 30-ті роки, в часи репресій там була закатована велика кількість наших співвітчизників, – розповідає Галина Барабаш, директорка Музею історії міста Хмельницького.
Аби знищити архіви установ, які зберігалися у будинку, у 1941 році під час відступу червоної армії сама ж радянська влада прийняла рішення зруйнувати будівлю.
Після закінчення Другої світової війни на руїнах будинку Берлянда заклали сквер, де у 1953 році встановили пам’ятник російському письменнику Максиму Горькому, який було знесено під час встановлення української державності, в 1991 році.
А в 1997 році сквер кардинально реконструювали. У його центрі розмістили меморіал “Ангел скорботи”. Але урочисто відкрили його лише наступного року, тому що бронзовий хрест скульптури спиляли варвари, і тривалий час його заміняв дерев’яний.
З часу відкриття монумент є водночас символом єдності народностей, які населяли наш край і стали жертвами тоталітарного режиму. На пам’ятнику символічний напис “Мешканцям міста – жертвам репресій”.
Автор: Ірина Салій
Детальніше дивіться у сюжеті МТРК “Місто”