(Українська) 12 найцікавіших маєтків Хмельниччини

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Крім замків, які варті уваги мандрівників та туристів, Хмельниччина може запропонувати любителям історичних споруд також низку маєтків. Скільки точно їх є в області, напевно, знають лише історики та дослідники. Мандрівники ж пропонують власну підбірку з 12 споруд, серед яких як добре відомі, внесені у туристичні путівники, так і ті, про які, можливо, й чимало мешканців області почують вперше.

Черговий перелік палаців, садиб і маєтків, які можна побачити до настання холодів опублікували у спільноті Green Ways – Зелені стежки України, що займається популяризацією туризму в українських громадах.

Загалом, як зазначають у спільноті, на Хмельниччині є понад 3000 пам’яток культурної та історичної спадщини. Перелік же вартих уваги палаців, садиб та маєтків виглядає так.

1. Палац Санґушків (Ізяслав)

Двоповерхова будівля оригінального планування piano nobile, не подібна до інших палаців Речі Посполитої. Визначним у реалізації проєкту був вплив особистого смаку Барбари Санґушкової, яку не задовольнив проєкт, розроблений Паоло Фонтана: Якуб Фонтана, королівський архітектор, доопрацював проєкт. До палацу добудовано двір, що з’єднав його з палацом князів Заславських і залишками Новозаславського замку. Зміни, внесені під впливом князів Санґушків на новозаславському замковому обширі, настільки змінили його образ, що й сам замок відтоді отримав нове ім’я – замок або ж палац Санґушків. Зараз зруйнований, планується реставрація в рамках програми “Велика реставрація”.

2. Антонінський палац

Центральна резиденція величезного маєтку Юзефа Миколая Потоцького та його родини розташовувалася в Антонінах. Юзеф Миколай розбудував палац і заклав ботанічний сад. У селі Пилявині він заснував звіринець і заповідник площею 2500 гектарів, а в Шепетівці заклав курорт для хворих на ревматизм.

3. Палац Гіжицького у Новоселиці

Палац являє собою цікавий зразок англійської неоготики. На перший погляд, споруда видається оборонною через масивність стін та конструкцій. Фасад будівлі прикрашений аркадним під’їздом для карет, а над ним споруджена тераса для відпочинку. Інтер’єри палацу повністю не збереглися, і відомостей про них небагато.

4. Особняк на вулиці Грушевського, 97 в Хмельницькому

Особняк є цікавим зразком забудови Проскурова наприкінці XIX — початку XX ст. та має цінність як частина історичного середовища району особняків, що сформувався в місті в районі вул. Комерційної (нині Грушевського) та Старобульварної (нині Гагаріна та Червоноармійська).

5. Палацово-парковий ансамбль «Самчики»

Палац у селі Самчики на схід від Старокостянтинова є одним з найкраще збережених, що дало змогу облаштувати музей-садибу.

Садибу в Самчиках почав облаштовувати Ян Хоєцький на початку XVIII столітті. З тих часів зберігся так званий Старий палац 1725 року побудови. Невиразна архітектура старої будівлі спонукала інших хазяїв використовувати її переважно як службове приміщення нового палацу. Наступним власником був полковник Петро Чечель (1754–1843), гайсинський староста. Саме під час його господарювання маєток набув нового вигляду: було збудовано палац, два флігелі, в’їзну браму, оранжереї, стайні. У 1902 році маєток викупив Михайло Шестаков, який володів ним до 1918 року.

6. Садибний маєток Миколи Римського-Корсакова

Маєток в Голоскові спорудив Микола Римський-Корсаков, який проживав у селі з 1865 по 1890 роки. Звів він цей будинок для проживання у 1872 році, на найвищому пагорбі, успадкувавши землі від графа Аркадія Моркова у 1865 році. В селі існує легенда про те, що збудував Римський-Корсаков будівлю за зразком однієї зі сторін Зимового палацу, що в Санкт-Петербурзі. І за це був покараний тим, що ходив раз у рік пішки на поклін до царя в кованих із заліза чоботях.

7. Особняк на вулиці Грушевського, 95 в Хмельницькому

З кінця 1920 року в цьому будинку перебував штаб 8-ї кавалерійської дивізії Червоного козацтва, про що нагадує меморіальна дошка, встановлена у 1968 році.

8. Палац Орловських в Маліївцях

Палацовий парк був одним з найкращих на Поділлі. В самому палаці діяла каплиця. У ньому була також велика бібліотека, що налічувала 7 600 книг, а також один з найбільших нумізматичних кабінетів, який створив граф, примас Польщі Ігнацій Красицький.

9. Садиба Сцибор-Мархоцького в Отрокові

Розкішна садиба була зведена в XVIII столітті та складалася з будинку поміщика, форуму, тріумфальної арки і дендропарку. За радянських часів в будівлі розміщувалися школа і господарські склади. Зараз територія перебуває у приватній власності. Декілька років тут проводять фестивалі та концерти. У теплий час садиба, що стоїть на пагорбі серед дерев, має чудовий вигляд. Не менш мальовничим є і власне село Остроків із зеленими пагорбами, лісами й озерами.

10. Садиба Корф в Рахнівці

Рахнівський рід баронів Корф володарював тут і до того, як побудували садибний будинок, ще приблизно з 1888 року. У той час тут отримав маєток колишній генерал-майор Олександр Корф. Дім звели 1910 року, і на той момент у ньому жила та господарювала Єлизавета-Софія Корф. Будівлю створили простою, одноповерховою і довгою. На ній не було багатих декоративних елементів, тільки найпростіші деталі. Якщо подивитися ззаду, то садиба більше нагадує бараки, ніж панський маєток. Та все ж будинок виділявся на загальному фоні, можна було зрозуміти – тут живуть не звичайні селяни.

11. Садиба Хелминських

Палацово-парковий комплекс був закладений в середині XIX століття (1868 рік) поміщиком І. Хелмінським. Через п’ятнадцять років, в 1881 році до палацу прибудували вежу. Однак після смерті господаря садиби його син С. Хелмінський втратив частину володінь. У 1902 році садиба повністю перейшла поміщику Крупецькому, якому Хелмінський програв її в карти.

12. Палац Новинських в селі Слобідка-Шелехівська

Дворянин Михайло Олександрович Новицький збудував маєток-замок з трьома кутовими вежами в парку в 1911 році, за іншими даними – у 1896 році. Він також во­лодів у селі 314 десятинами землі, ставком та ґуральнею. В 1920 році Новицький із синами виїхав за кордон, а маєток націоналізували. Станом на 2021 рік реставраційні роботи не почалися, проте територія навколо розчищена від заростів.

За матеріалами Green Ways – Зелені стежки України