(Українська) Церкви Хмельниччини – пам’ятки архітектури й витвори мистецтва
Хмельниччина знана своїми православними храмами. І збудованими сотні років тому, і відродженими вже за часів незалежної України. Кожна з таких споруд пов’язана з неймовірними історіями.
Свято-Покровська церква в Сутківцях має 500-річну історію. Ім’я зодчого невідоме, а от дату побудови зазначили на одному із дзвонів, втраченому за радянських часів. Досі немає єдиної думки краєзнавців, чи споруду одразу ж заснували як храм. Церква зведена у вигляді рівноплечого хреста. До центрального виступу прибудовані склеплені циліндричні напівкулі – апсиди. Матеріал – місцевий вапняк. Товщина стін тут сягає півтора метра.
“Тоді використовувався камінь, який витісувався. Робився розчин із вапна, туди додавали кістки мертвих тварин і яйця. Цей розчин консервували декілька років, після чого вже готовим розчином мурували церкву”, – розповідає настоятель Свято-Покровської церкви отець Володимир.
Поблизу зі Старою Синявою – село Заставці, відділене від селища лише рікою Іква. Тут можна побачити муровану церкву Різдва Богородиці, збудовану у XIX столітті на місці дерев’яної каплички. Ніні церква – пам’ятка архітектури місцевого значення. Поруч з храмом – джерело, яке існувало тут ще до спорудження церкви. Заставецька криниця біля храму завжди славилася смачною водою.
А у центрі Полонного нині височіє Троїцька церква. Перша згадка про неї датована 1680 роком. Тоді церква була дерев’яною. Згодом її декілька разів переробляли. У 1937 році храм підірвали комуністи. У 2005 році полонська громада заклала перший камінь для відродження храму.
“Сьогодні церква знаходиться за 40 метрів лівіше від місця, де знаходилася раніше, оскільки не можна було збудувати її точно на тому ж місці. Церква відновлена в стилі козацького бароко. Українська православна церква освячена митрополитом Епіфанієм у 2019 році”, – розповідає Анатолій Бученко.
Дерев’яна Свято-Михайлівська церква у селі Зіньків збудована на кам’яному фундаменті в другій половині XVIII століття. Це – пам’ятка архітектури національного значення. За однією з версій, до спорудження храму причетні козаки. Церква складається з трьох башт, які нагадують три зліплених між собою свічки. Споруду зводили вручну, використовуючи сокири й пили.
“Зруб церкви зроблений без жодного цвяха чи скоби. Тримається він на дерев’яних чопах, які свердлили та забивали спеціальними товстими свердлами. У центральному куполі є рільби, призначені для укріплення від вітру. Вони мають архітектурну цінність”, – розповідає настоятель Свято-Михайлівського храму Василь Варахоба.
Стіни будівлі збереглися ще з XVIII століття. Всередині храму – кам’яна підлога. А освітлюють його досі лише свічками. Електрику сюди не проводили. Капітальну реконструкцію церкви виконали у 2007 році коштом держбюджету. Для неї залучили фахівців зі Львова, Києва, Кам’янця-Подільського.
Детальніше дивіться у сюжеті каналу Nagolos TV
Фото
